Кафедра загального та слов'янського мовознавства

 Voitseva 

Завідувач кафедри

доктор філологічних наук, професор

Олена Андріївна Войцева

 

Співробітники:

доктор філологічних наук, професор Євгеній Миколайович Степанов;

доктор філологічних наук, профессор Ольга Василівна Яковлєва;

доцент, кандидат філологічних наук Світлана Іванівна Георгієва;

доцент, кандидат філологічних наук Сергій Вікторович Дмитрієв;

доцент, кандидат філологічних наук Ольга Вадимівна Мальцева;

доцент, кандидат філологічних наук Ірина Володимирівна Мурадян;

доцент, кандидат філологічних наук Ольга Миколаївна Новак;

доцент, кандидат філологічних наук Сайковська Олена Юріївна;

доцент, кандидат філологічних наук Дарина Федорівна Стоянова;

старший лаборант Оксана Вікторівна Костомарова

Collage movozn viklad 1

Історія кафедри

Теорія мовознавства та славістика були предметом уваги науковців нашого університету ще з моменту його заснування у 1865 р. Після утворення університету першим деканом історико-філологічного факультету та кафедри історії і літератури слов’янських прислівників у 1865–1876 рр. став філолог, археолог, етнограф, історик, один із основоположників вітчизняної славістики, член-кореспондент СПб АН і інших іноземних наукових товариств, професор Віктор Іванович Григорович (1815–1876).

У 1844–1847 рр. учений здійснив подорож по балканських володіннях Османської імперії, під час якої зібрав багато рукописів, що становлять цінну славістичну джерелознавчу базу, і подарував їх нашому університету., В.І. Григорович володів болгарською мовою і майстерно викладав її студентам.

Від 1871 р. обов’язки доцента кафедри слов’янознавства виконував філолог, історик, слов’янознавець Олександр Олександрович Кочубинський (1845–1907), згодом професор, керівник кафедри, а в 1903–1905 рр. – декан історико-філологічного факультету.

1877 р. О. О. Кочубинський захистив докторську дисертацію на тему: «До питання про взаємні відношення слов’янських прислівників». Він був одним із засновників Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті (1889 р.), редактором «Записок Императорского Новороссийского университета» (від 1878 р.), членом Вченого товариства в Константинополі, Чеського королівського товариства наук, Чеської академії наук і мистецтва та ін. Починаючи з кінця 1860 р. науковець відвідував слов’янські країни, досліджував історію, мови й діалекти, культуру та етнографію слов’янських народів.

Collage movozn viklad 2

В університеті також працювали: філолог-славіст, академік Загребської, СПб АН, Матиці Сербської, Королівського товариства лінгвістів Чехії та інших зарубіжних академій, член НТШ у Львові, професор Ігнатій (Ватрослав) Вікентійович Яґіч (Jagić) (1838–1923) (протягом 1871–1874 рр.), славіст, член-кореспондент Петербурзької, Польської, Болгарської, Чеської АН Борис Михайлович Ляпунов (1862–1943) (у 1901–1924 рр.), відомий фахівець із загального і порівняльного мовознавства, історичної та експериментальної фонетики, санскриту, слов’янських мов, член Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС), член-кореспондент СПб АН Олександр Іванович Томсон (1860–1935) (на протязі 1897–1932 рр.), який 1897 р. заснував лабораторію експериментальної фонетики.

Кафедру загального та слов’янського мовознавства на філологічному факультеті Одеського державного університету імені I. I. Мечникова створено 1968 р. для забезпечення потреб викладання дисциплін мовознавчо-теоретичного і славістичного спрямування. Її  очолив відомий український лінгвіст, фундатор Одеської ономастичної школи, член Міжнародного комітету ономастичних наук, академік АН ВШ України, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Юрій Олександрович Карпенко (1929–2009), який  завідував кафедрою у 1968–1978 рр.

Ю. О. Карпенко захистив докторську дисертацію «Топонимия Буковины» у 1967 р. У найвагоміших працях відомого українського вченого розглядалися проблеми відмінності онімів та апелятивів, взаємодії мов у топонімії, етимологізації топонімів, динаміки та стійкості топонімічних систем тощо. У колі наукових інтересів професора

Ю. О. Карпенка перебували також топонімія Одещини, проблеми загального мовознавства, він вивчав взаємовідношення власних і загальних назв,  працював над особливостями утворення космонімів і слов’янських теонімів, обґрунтував принципи ономастичної етимології. Загалом творча спадщина Ю. О. Карпенка налічує 485 наукових праць, з них –  8 монографій, 5 підручників. Понад 50 праць вийшло в зарубіжних виданнях (Росія, Білорусь, Чехія, Словаччина, Бельгія, Болгарія, Югославія, Німеччина). Під керівництвом Ю. О. Карпенка почала активно розроблятися наукова кафедральна тема «Топонімія Північного Причорномор’я». На кафедрі загального та слов’янського мовознавства Ю. О. Карпенко читав курси «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», спецкурси з ономастики, з основ наукових досліджень та ін., у яких він втілював результати своїх наукових пошуків.

На кафедрі працював до 1980 р. доктор філологічних наук, професор, видатний дослідник осетинської мови Казан (Костянтин) Єгорович Гагкаєв (1912–1986), який захистив кандидатську дисертацію «Синтаксис осетинских падежей» у 1935 р. Вчений читав курси «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Історія мовознавства», «Порівняльно-історична граматика індоєвропейських мов», спецкурси і спецсемінари з російської мови.

У складі кафедри також до 1971 р. працював Микола Володимирович Павлюк (1920–1978), який активно вивчав історію слов’янських мов, зокрема польської, історію українського мовознавства, викладав польську і чеську мови. Анастасія (Таїсія) Тимофіївна Бевзенко (1925–1985) після захисту кандидатської дисертації «Лексична синонімія романів Михайла Стельмаха» (1968 р.) працювала над дослідженням мови художніх творів, стилістикою синонімічних засобів мови, а також топонімією. На кафедрі працювала до 1982 р., викладала старослов’янську мову, польську мову, читала спецкурси з синонімії художнього тексту та порівняльної граматики слов’янських мов.

Collage movozn viklad 3

Аделаїда Костянтинівна Смольська (1927–2004) належала до провідних славістів, а її наукові зацікавлення торкались порівняльної граматики слов’янських мов, слов’янського словотвору, сербокроатистики.  1993 р. захистила докторську дисертацію на тему «Развитие именного словообразования в сербскохорватском языке». У наукових розвідках  професора  А. К. Смольської  сформульовано основні постулати розвитку системи граматичного роду в слов’янських мовах.  

Після повернення А. К. Смольської з Сербії (Белградський університет, 1965–1968 рр.) на кафедрі починається розвиток сербістики (сербокроатистики). Праця дослідниці в університетах слов’янських країн (Пловдивський університет, 1976–1978 рр.), участь у міжнародних з’їздах славістів (1968 р. – Прага, 1983 р. –  Київ, 1998 р. – Краків) сприяла особистим і кафедральним науковим контактам з ученими-славістами, проведенню щорічних Кирило-Мефодієвських конференцій (з 1995 р.) та виданню «Слов’янського збірника» (1–10 випуски). А. К. Смольську нагороджено болгарським орденом Кирила і Мефодія 1 ступеня, медаллю «1300 років Болгарії», Почесною грамотою Міністерства вищої освіти СРСР. Читала курси «Вступ до слов’янської філології», «Старослов’янська мова», викладала сербохорватську мову.

Наукові зацікавлення доцента Нінель Григорівни Рядченко (1930–2014) були пов’язані з історичною лексикологією, ономастикою та стилістикою. Кандидатську дисертацію «Действие внутренних и внешних факторов языкового развития в истории денежных наименований» вона захистила у 1966 р. У 1974–1975 рр. працювала на кафедрі російських досліджень Лідського університету (Велика Британія), у 1978–1980 рр. – у Гаванському філіалі Московського інституту російської мови ім. О. С. Пушкіна в Республіці Куба. Читала курси «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», спецкурси з проблем мовного розвитку.

Результативно працювали в галузі топонімії кандидат філологічних наук, доцент Галина Юріївна Касім (стала викладачем кафедри у 1972 р.), яка захистила кандидатську дисертацію «Топонімічні композити Північного Причорномор’я», виконану під керівництвом Ю. О. Карпенка (1978 р.), викладачі Лариса Павлівна Зеленко, Еріка Еразмівна Мінкевич (почали працювати на кафедрі з 1974 р.).

Collage movozn viklad 5

У 1979–1994 рр. кафедру загального та слов’янського мовознавства очолював професор, доктор філологічних наук Федір Павлович Сергєєв (нар. 1930 р.) – спеціаліст в галузі загального мовознавства, дипломатичної термінології, стилістики, культури російської мови. Під його керівництвом кандидатські дисертації в цей період захистили: А. Г. Степанян («Лексика русского языка XIV–XVII вв. для обозначения понятий этики» (1984 р.), Р. І. Паісьєва («Лексико-сематическая и  словообразовательная структура современной русской юридической терминосистемы» (1985 р.), О. А. Войцева («Процессы детерминологизации в русском языке: Семантико-стилистическая характеристика существительных сферы искусства, военной и конфессиональной областей (на материале письменности ХVIII–ХХ вв.», 1989 р.), О. В. Яковлєва («Переход имен собственных в нарицательные. К проблеме лексико-семантического способа образования существительных русского языка XI–XX вв. (1990 р.), О. Ю. Ламбова («Лексика уголовного и процессуального права в русском  языке второй половины XVII – первой половины XVIII века» (1992 р.), М. А. Оськіна («Толковые словари в русской лексикографической традиции» (1992 р.), І. А. Семенюк («Исследование семантической и словообразовательной структуры наименований дорог в русском языке (по данным памятников письменности)» (1993 р.). Протягом своєї викладацької діяльності Ф. П. Сергєєв читав курси «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», спецкурси «Основи наукових лінгвістичних досліджень», «Мова і мислення, мова і ідеологія», керував спецсемінарами з сучасної та історичної лексикології.

Кафедра загального та слов’янського мовознавства приділяє багато уваги вивченню славістичних дисциплін. При заохоченні професора Ф. П. Сергєєва при кафедрі започатковується спеціалізація з болгарської мови у 1993 р., яка  пізніше набуває статусу спеціальності «Болгарська мова та література».

З 1989 до 1996 року доцентом кафедри працювала Вероніка Мечеславівна Терзі, болгарист за освітою (закінчила слов’янське відділення Санкт-Петербурзького університету), член-засновник Одеського болгарського національно-культурного товариства. Кандидатську дисертацію «Лінгводидактичні засади створення і використання навчально-методичних комплектів з болгарської мови для середніх шкіл» захистила  у 1994 р.

Крім В. М. Терзі,  болгарську спеціалізацію на кафедрі забезпечували доцент, а згодом професор В. О. Колесник, доценти С. Д. Топалова (захистила кандидатську дисертацію  «Говорът на село Калчево, Болградско (Бесарабия)» у Великотирнівському університеті Болгарії (1996 р.), С. І. Георгієва та ін.

У 1983–1994 рр. на кафедрі працювала доцент Тамара Данилівна Космакова-Братушенко (1942–2003), основними напрямами наукової діяльності якої стали українська антропонімія та методика викладання української мови. В 1980 р. захистила кандидатську дисертацію «Лінгвістичний аналіз антропонімів Правобережного Побужжя». Викладала курси «Старослов’янська мова» та «Методика викладання української мови», а також ряд спеціальних і прикладних спецкурсів.

У період 1989–1995 рр. на кафедрі працювала доцент Маргарита Федорівна Турутіна, фахівець у галузі синтаксису, лінгвокраїнознавства, методики викладання російської мови як іноземної (кандидатську дисертацію «Субстантивные словосочетания с падежными и предложно-падежными формами существительных в поэтической речи М. Ю. Лермонтова» захистила у 1972 р.).

На чолі кафедри загального та слов’янського мовознавства були: професор Микола Іванович Зубов (1995–2010 рр.) (кандидатська дисертація «Древнерусская теонимия: проблема собственного и нарицательного» (1982 р.); докторська «Слов’янські повчання проти язичництва в лінгвотекстологічному висвітленні» (2005 р.), доцент Г. Ю. Касім (у 1994–1995, 2010–2012).

Від 2013 р. кафедру загального та слов’янського мовознавства очолює доктор філологічних наук, професор Олена Андріївна Войцева, мовознавець, славіст. Докторську дисертацію «Динаміка номінації водогосподарських реалій у польській мові на тлі інших слов’янських мов» захистила у 2012 р. Авторка програм і підручників з польської мови для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, а також закладів початкової та середньої освіти 1–4, 5–9 та 10–11 класів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України (у співавторстві з Т. Г. Бучацькою). За досягнення у науці та освіті нагороджена медаллю Сейму Республіки Польща (2007 р.), грамотою Генерального консула Республіки Польща в Одесі (2018 р.) «за наукову діяльність, підготовку підручників з польської мови, виховання магістрів і бакалаврів у галузі полоністики». Читає курси «Загальне мовознавство», «Вступ до слов’янської філології», викладає польську мову та інші дисципліни полоністичного циклу.

Кафедра загального та слов’янського мовознавства традиційно забезпечує читання таких важливих курсів, як вступ до мовознавства, теорія мовознавства, історія лінгвістичних учень. Серед викладачів, які ведуть ці курси – професор Ольга Василівна Яковлєва, яка глибоко займається етнолінгвістичними дослідженнями (докторську дисертацію «Символьна мова українського обрядового дискурсу в системі національної лінгвоментальності» захистила у 2015 р.).

Доцент Сергій Вікторович Дмитрієв є фахівцем з методики викладання української мови (кандидатську дисертацію «Когнітивно-ономасіологічний аналіз номінацій особи в сучасних українських соціолектах» захистив у 2015 р.), незалежним експертом Підручникової палати України. Нагороджений відзнакою «Відмінник освіти» (2004 р.). Входить до складу журі IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, Всеукраїнського творчого конкурсу імені Т. Г. Шевченка, є членом Всеукраїнської приймальної комісії Національної спілки письменників України. З 2015 року С. В. Дмитрієв керує «Школою молодого автора» (літературною студією для письменників-початківців Одещини), виконує обов’язки голови Одеської обласної організації Національної спілки письменників України. Автор збірок новел «Крик», «Вісті з минулого», кіноповісті «Робота над помилками», фантастичної повісті «Цвиндрики».

27

Студенти-полоністи на заняттях

У 2004–2021 рр. при кафедрі працювала спеціалізація з польської мови (керівник – доцент, а нині професор О. А. Войцева), в 2014–2021 рр. – з сербської мови (керівник – доцент О. М. Новак).

На спеціалізації «Польська мова» на відділеннях «Українська мова і література», «Російська мова і література» працювали, крім О. А. Войцевої, доценти Г. Ю. Касім, Людмила Іванівна Яковенко, лектори з Польщі. У червні 2007 р. за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі та міжнародних благодійних фондів «Семпер Полонія» і «Допомога полякам на Сході» при кафедрі відкрито кабінет польської мови, сформовано бібліотеку науково-методичної і художньої літератури.

28

Студенти-сербісти на заняттях

Спеціалізацію з сербокроатистики на відділеннях «Українська мова і література», «Російська мова і література» забезпечували доцент Ольга Миколаївна Новак (кандидатську дисертацію «Нестабільні консонанти у південнослов’янських мовах та їх діалектах» захистила у 2003 р.), доцент С. В. Дмитрієв і ст. викладач Е. Е. Мінкевич.

З 2019 р. кафедру загального та слов’янського мовознавства об’єднали з кафедрою болгарської філології.

Інтерес до Болгарії, і особливо до її минулого, розпочинається у одеситів саме з того часу, коли в Одесі у 1839 році засновується Одеське Товариство історії та старожитностей. Особливе місце у зв’язках Болгарії з Україною належало Одеському університету, з відкриттям якого залучено до навчання слов’ян, зокрема болгар Балканського півостріва. В Одеському університеті навчався видатний болгарський письменник Алеко Константінов, майбутні міністри Болгарії Георгі Згурєв, майбутній політик, міністр Дімітр Тончев, головнокомандувач болгарської армії, міністр оборони Сава Муткуров та ін.

У 1995 р. ліцензовано спеціальність «Болгарська мова та література». Сприяли цьому активізація процесів відродження мов національних меншин, викладання болгарської мови та літератури в школах Одеської області, де проживає численна болгарська діаспора.

30

Викладачі і студенти-болгаристи з професором Є. М. Черноіваненком

У квітні 2007 р. на філологічному факультеті відкрито кафедру болгарської філології на чолі з доктором філологічних наук, професором Валентиною Олександрівною Колесник, наукові інтереси якої пов’язані з дослідженням літературних слов’янських мов та їх діалектів, укладанням діалектних та етнолінгвістичних словників (кандидатська дисертація «Болгарская антропонимия юга Украины» (1984 р.); докторська дисертація «Дебалканізація болгарських переселенських говірок в Україні» (2005 р.). З 2006 р. – професор кафедри загального та слов’янського мовознавства, керівник болгарської секції, на базі якої створено кафедру болгарської філології. За заслуги у розвитку болгаристики В. О. Колесник нагороджено почесною грамотою Болгарської Академії наук «За заслуги към българистиката» (2003 р.), медалями «Отець Паїсій Хілендарський» 1 ступеня (2004 р.) та «Іван Вазов» (2010 р.), почесною відзнакою Одеської обласної ради (2010 р.).

4

Доцент С. І. Георгієва зі студентами-болгаристами

До складу кафедри увійшли кандидати філологічних наук, доценти Світлана Іванівна Георгієва (кандидатську дисертацію «Болгарська переселенська говірка мішаного типу : стан і етапи формування» захистила у 2005 р.; за внесок «у збереження  болгарського духу, культури та традицій серед болгарської громади в Україні» нагороджена Благодарственою грамотою по случай «Деня на народните будители – 1 ноември от Генералното консулство на Республика България в Одеса, Украйна» (2018 р.), Дарина Федорівна Стоянова (кандидатську дисертацію «Да-конструкції у болгарських дамаскинах XVIII ст.» захистила у 2012 р.), Олена Юріївна Сайковська (кандидатську дисертацію «Сучасна болгарська фантастика: ґенеза, жанрові модифікації та поетика» захищено у 2015 р.), Яна Олександрівна Волкова, кандидат політичних наук (кандидатську дисертацію «Діаспоральна політика Республіки Туреччина та її вплив на болгаро-турецькі відносини» захищено у 2018 р.), що викладала турецьку мову.

У різні роки на кафедрі працювали болгарські лектори: співробітники БАН Зоя Барболова (1996–1997), Іво Панчев (2011–2013), доценти Великотирнівського університету Марія Мижлєкова (1998–2002, 2006–2010), Елена Налбантова (2002–2006),  Каліна Галунова (2013–2015).

Головним напрямом наукової роботи болгаристів стала діалектологія. Започатковано серію «Българските говори в Украйна», друкувався  щорічник «Одеська болгаристика», проводилась робота з укладення «Етнолінгвістичного словника болгарських говірок Півдня України».

Усі студенти-болгаристи і викладачі кафедри є членами Асоціації болгар України, вони брали активну участь у культурних заходах, що проходили у Всеукраїнському центрі болгарської культури.

З 2020 р. кафедру загального та слов’янського мовознавства об’єднали  з кафедрою російської мови. 

Першим завідувачем кафедри російської мови та словесності був академік Петро Спиридонович Білярський (1819–1867). В основі наукових досліджень XIX – поч. XX ст. – вивчення старослов’янських і давньоруських текстів, граматики, фонетики російської мови, російської діалектології.

На кафедрі працювали такі авторитетні вчені, як академік Дмитро Миколайович Овсянико-Куликовський (1853–1920), академік Василь Михайлович Істрін (1865–1937), майбутній академік Євген Федорович Будде (1859–1929), професор Михайло Георгійович Попруженко (1866–1943), професор Олександр Васильович Ристенко (1880–1915), професор Сергій Григорович Вілінський (1878–1950). З досягненнями кафедри пов’язані імена професорів Петра Йосиповича Потапова (1882–1945), Михайла Васильовича Бєляєва (1885–1948), Назарія Івановича Букатевича (1884–1984), Любові Максимівни Лосєвої (1917–1976), Миколи Володимировича Павлюка, Тетяни Олександрівни Туліної (1925–2015), багатьох доцентів і викладачів.

З 1978 до 1993 рр. завідувачем кафедри російської мови був професор Юрій Олександрович Карпенко.

Collage movozn viklad 4

Після обрання професора Ю. О. Карпенка завідувачем кафедри української мови кафедрою російської мови керували професори Дмитро Семенович Іщенко (1932–2013) (у 1993–2010 рр.) та Луїза Олександрівна Петрова (у 2010– 2014 рр.).

34

проф. Є. М. Степанов з колегами на XII Конгресі МАПРЯЛ в Шанхаї (Китай)

У 2014–2020 рр. кафедрою завідував доктор філологічних наук, професор Євгеній Миколайович Степанов, дослідник в галузі лінгвістичної одесики, соціолінгвістики, русистики (докторську дисертацію «Російське міське мовлення в полілінгвокультурному просторі Одеси» захистив у 2013 р.). Нагороджений медаллю Пушкіна Міжнародної асоціації викладачів російської мови і літератури (МАПРЯЛ) (2013 р.), медаллю «Пушкін – Міцкевич» Польської асоціації викладачів російської мови та літератури (2017 р.).

Науковці продовжили започатковані попередніми поколіннями науковців і педагогів традиції викладання та дослідження різних аспектів російської мови. Співробітники кафедри отримують видатні результати у вивченні проблем історії російської літературної мови, морфології, лексикології, синтаксису тексту, методики викладання російської мови як рідної та як іноземної. Кафедра стає центром одеської ономастичної школи, опорною кафедрою російської мови півдня України. Викладачі брали активну участь у розвитку міжнародних відносин Одеського національного університету імені І. І. Мечникова в науковій і педагогічній діяльності, а також у фаховому вихованні студентів-філологів.

 Викладачі, аспіранти, магістри стажувалися в закордонних вишах (Н. С. Собченко – в Паризькій Сорбонні (Франція, 2014 р.), Є. М. Степанов – у Балтийській міжнародній академії (Латвія, 2015 р.) та Болонському університеті (Італія, 2018 р.).

Викладачі кафедри мають почесні нагороди, зокрема доценти Л. М. Гукова нагороджувалися Почесними грамотами УАПРЯЛ та мерії міста Одеси, Л. Ф. Баранник – Почесним знаком мера Одеси, викладач Н. С. Собченко – Почесною грамотою Президента громадської організації «Альянс Франсез» і Почесною грамотою УАПРЯЛ, Є. М. Степанов, доценти Т. Ф. Шумаріна, О. В. Мальцева – Почесними дипломами ректора Запорізького національного університету за професійну підготовку студентів – лауреатів Всеукраїнського конкурсу студентських робіт.

Дисципліни кафедри:

вступ до мовознавства;

загальне мовознавство;

теоретичне мовознавство;

історія мовознавства;

вступ до слов’янської філології;

старослов’янська мова;

методика викладання української мови;

сучасна слов’янська мова (болгарська, польська, сербська);

стилістика польської (сербської) мови;

методика викладання польської (сербської) мови;

теоретична граматика польської (сербської) мови;

сучасна російська мова (фонетика і фонологія, лексикологія і фразеологія, словотвір, морфологія, синтаксис, орфографія та пунктуація);

історія російської літературної мови;

методика викладання російської мови;

російська мова як іноземна;

риторика, стилістика та культура мови;

російська мова в соціолінгвістичному аспекті;

організація наукової роботи;

проблеми світового мовознавства;

методологія лінгвістичних досліджень;

діалектологія російської мови;

лінгвістичний аналіз тексту;

стилістика і культура мови;

перекладацький практикум;

сучасна болгарська мова (фонетика і фонологія, лексикологія і фразеологія, словотвір, морфологія, синтаксис, орфографія та пунктуація);

історія болгарської мови;

діалектологія болгарської мови;

історія болгарської літератури.

Вчені кафедри читають спецкурси та проводять спецсемінари за такими науковими напрямками:

лінгвославістика;

історична лексикологія російської мови;

діагностика писемного мовлення;

філологічний аналіз художнього тексту;

мова міста і питання міжкультурної комунікації;

наукове коментування програм і підручників з російської мови;

важкі випадки російської орфографії та пунктуації;

актуальні напрями філологічної науки;

актуальні проблеми сучасної болгаристики.

Крім того, фахівці кафедри викладають іноземним студентам цілу низку спеціалізованих дисциплін з метою поглибленого вивчення цими студентами теоретичних аспектів русистики та підвищення якості практичного володіння російською мовою: основи ортології; основи російського мовного етикету; функційний словотвір; комунікативна морфологія; функційна морфологія в аспекті російської мови як іноземної; мовленнєва практика; російська лінгводидактика; практика наукового стилю.

Кафедра організовує виробничі та навчальні практики студентів:

виробничу педагогічну практику студентів-україністів, русистів, болгаристів бакалавріату;

виробничу педагогічну практику іноземних студентів-русистів, майбутніх викладачів російської мови як іноземної, на підготовчому відділенні для іноземних громадян ОНУ;

асистентську практику студентів-україністів, русистів, болгаристів магістратури, майбутніх викладачів вищої школи;

навчальну діалектологічну практику з вивчення територіальних і соціальних діалектів, у тому числі з виїздом в експедиції до переселенських і старообрядницьких російських сіл Одещини;

навчальну комунікативну практику для іноземних студентів;

передмагістерську та переддипломну практику магістрантів і студентів бакалавріату.

Наукові інтереси кафедри

Кафедра розробляє наукову тему «Дослідження лексико-граматичних аспектів слов’янського мовного простору».  В межах теми вивчаються сучасні мовознавчі напрями (когнітивна та функціональна лінгвістика, лінгвістика тексту) і лінгвістичних галузей (термінознавство, лінгвокультурологія, етнолінгвістика, лінгвосимвологія, лінгвоперсонологія). Досліджуються літературні слов’янські мови та їх діалекти, болгарська етнографія, методика викладання слов’янських мов.

Розробляються проблеми сучасної лінгвістичної русистики, що знаходяться в рамках мовознавчих теорій фонетики, лексикології, фразеології та пареміології, словотвору, морфології, синтаксису, текстології та дискурсології, діалектології, історії російської мови і російської палеографії, соціолінгвістики, рекламознавства, стилістики, художнього, публіцистичного, наукового, офіційно-ділового й розмовного мовлення, теорії міжкультурних комунікацій, методики викладання російської мови як рідної та як іноземної.

Професор О. А. Войцева: комунікативна лінгвістика, історична та зіставна лексикологія сучасних слов’янських мов, слов’янське термінознавство, лінгвокультурологія, лінгвістика тексту, лінгвістична полоністика, методика викладання польської мови у вищих та середніх навчальних закладах;

Професор Є. М. Степанов: мова міста; лінгвістична одесика; соціолінгвістика; лінгвокультурологія та міжкультурні комунікації; лінгвістична регіоналістика; методика викладання російської мови як іноземної; граматика сучасної російської мови; методологія лінгвістичних досліджень;

професор О. В. Яковлєва: етнолінгвістика, лінгвокультурологія, лінгвосимвологія (теорія символу, символічне значення), лінгвістична ґендерологія;

доцент С. І. Георгієва: болгарська етнографія; дослідження літературних слов’янських мов та їх діалектів, лінгвокультурологія, соціолінгвістика;  дослідження сучасного стану болгарських переселенських говірок Півдня України; укладання етнолінгвістичного словника духовної культури болгар України;

доцент С. В. Дмитрієв: місце сленгових номінацій особи у лексико-семантичній парадигмі української лінгвосвідомості;

доцент О. В. Мальцева: історія російської мови і російська палеографія; методика викладання російської мови;

доцент І. В. Мурадян: фонетика російської мови, стилістика, антропонімна формула в художньому та публіцистичному тексті;

доцент О. М. Новак: славістика, лінгвокультурологія, сербокроатистика; аксіологія, переклад;

доцент О. Ю. Сайковська: історія слов’янських літератур, історія болгарської літератури, літературна фантастика, фентезі, компаративістика, інтермедіальні студії.

доцент Д. Ф. Стоянова: болгарська діалектологія, історія болгарської мови, палеоболгаристика, методика викладання болгарської мови.

Наукова та науково-методична робота

З кінця минулого століття кафедра видає науковий фаховий «Слов’янський збірник», заснований у 1996 р. (усього видано 23 випуски; з 2012 р. головний редактор  – О. А. Войцева), індексований у наукометричних і бібліометричних системах. У ньому публікувалися статті докторів, кандидатів наук, аспірантів з України, Болгарії, Польщі, Сербії, Хорватії, що охоплювали широке коло проблем лінгвістичної славістики – від питань історії та діалектології, граматики і словотвору, лексикології, стилістики слов’янських мов до інтердисиплінарних досліджень і вивчення літератури та фольклору слов’ян;

науково-теоретичний часопис «Мова», зареєстрований як фахове видання та індексований у низці наукометричних і бібліометричних систем, у тому числі в Index Copernicus (з 2014 р.) і eLibrary (з 2016 р., розміщено випуски з 2012 р.). Усього вийшло 34 випуски, публікувалися статті та наукові рецензії докторів і кандидатів наук з України та з-понад 30 інших країн світу, а також статті аспірантів і здобувачів. З 2014 р. головний редактор часопису – Є. М. Степанов.

У 2017–2020 рр. виконувався Грантовий міжнародний проект 734645 – KEAC –BSR – H 2020: Обмін знаннями та академічними культурами: Європа і Чорноморський регіон – кінець XVIII–XXI ст. (Горизонт 2020) (проф. В. О. Колесник).

Наукові збірники кафедри:

«Золотий ювілей»: історія і сучасність кафедри загального та слов’янського мовознавства філологічного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова. Редколегія: О. А. Войцева (відпов. ред.) [та ін.]. Одеса: Айс-Принт, 2018. 36 с.

Програми лекційних курсів, семінарських і практичних занять кафедри загального та слов’янського мовознавства: метод. посіб. / відпов. ред. д-р філол. наук, професор О. А. Войцева. Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018. 186 с.

Планова наукова тема кафедри:

Кафедра розробляє наукову тему «Дослідження лексико-граматичних аспектів слов’янського мовного простору». Результати досліджень оприлюднюються у доповідях на конференціях і наукових семінарах, публікуються у колективних монографіях та наукових часописах в Україні та за її кордонами, у науково-теоретичному часописі «Мова», в статтях співробітників, аспірантів, стажистів, магістрантів і бакалаврів кафедри, в курсових, магістерських, дисертаційних працях студентів та аспірантів.

Важливим доробком у наукових дослідженнях кафедри є роботи студентів, що кожного року виступають на конференціях, щорічно публікують наукові статті, зокрема у фахових і міжнародних наукометричних журналах.

Монографії, підручники та навчальні посібники (2016–2021 рр.):

Войцева Е. А. Лексическая объективация концепта ‘море’в лирике Ивана Рядченко // Одеса у слов’янських літературах. Студії. Бялысток – Одесса, 2016. С. 469–478.

Войцева О. А. Відкрий таємниці польської мови: Підручник для студентів філологічних факультетів. 2-ге вид., випр. і доп. Чернівці : Букрек, 2016. 272 с.

Георгієва С. Болгарська переселенська говірка села Зоря (Камчик), Україна. Ідіолекти. Словник. Серія: Болгарські говірки в Україні. Т. 7. Одеса: Астропринт, 2016. 288 с.

Георгиева С. Материали към етнолингвистичния речник на българите в Украйна (календарни празници) // Докторантски филологически център. Благоевград: ЮЗУ «Неофит Рилски», 2016. С. 46–58.

Колесник В. О., Георгієва С. І. Болгарські говірки Півдня України. Хрестоматія. Тексти. [навч. посібник]. Ізмаїл :ІРБІС, 2016. 216 с.

Сайковська О. Фантастичні риси у літературі болгарського «діаболізму» // Національна бібліотека України імені В.Вернадського. Міжнародна наукова конференція «Глобалізація / європеїзація і розвиток національних слов’янських культур» (до Дня слов’янської писемності і культури) http://conference.nbuv.gov.ua/ report/view/id/784 Сайковська О. Діаболізм і розвиток болгарської фантастичної літератури 20–30-х років ХХ століття // Проблеми сучасного літературознавства : Збірник наукових праць. Вип.22. Одеса : Астропринт, 2016. С. 170–180.

Сайковська О. Фентезі у сучасній болгарській літературі // Слов’янська фантастика. Збірник наукових праць. Т. 3. Київ : Освіта України, 2016. С.156–164.

Степанов Е. М. Русские паремии с тюркизмами бытового дискурса: лингвокультурный аспект // Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт,, 2016. Вип. 26. С. 111–119.

Войцева О. А. Способи репрезентації польської культурно-маркованої лексики в українській мові // Одеська лінгвістична школа у просторах інтерпретацій: колект. моногр. За заг. ред. Ковалевської Т. Ю. Одеса: ПолиПринт, 2017. С. 9–14.

Wojcewa Helena. Polska leksyka z komponentem kulturowym we współczesnej leksykografii polsko-rosyjskiej. Dialog pokoleń. 3. Praca zbiorowa pod red. Wierzbickiej-Piotrowskiej. Warszawa: Wydawnictwо Uniwersytetu Warszawskiego, 2017. S. 227–235.

Георгиева С. И. Народният календар на бесарабския българин: езиково-културно интерпретиране. Речник // Проглас. Издание на филологическия факултет при Великотърновския университет «Св.св.Кирил и Методий». Велико Търново, 2017. Т. 26. Брой 1. С. 56–69.

Георгиева С. Концепцията на Александър Теодоров-Балан за езиковата култура // Человек в истории и культуре. Сборник научных работ в честь 80-летия проф. В. Н. Станко. Одеса, 2017. С. 678–684.

Степанов Е. Н. Сценарная специфика региональной фразеологии // Мова, 2017. Вип. 28. С. 30–36.

Cтепанов Е. Н., Валипур А. Современный русский язык. Синтаксис словосочетания и предложения, 2017. 274 с. (з грифом Тегеранського ун-ту, Іран).

Stepanov E. Der juristishe und soziolinguistische Status des Russischen in den Nachfolgestaaten der Sowjetunion // Handbuch des Russischen in Deutschland : Migration – Mehrsprachigkeit – Spracherwers. Berlin : Frank & Timme Verlag für wissenschaftliche Literatur. S. 173–197.

Методичні вказівки для студентів «Аспекты лингвистического анализа : схемы разбора» / укладачі Є. М. Степанов, Л. Ф. Баранник, В. В. Горбань, Л. М. Гукова, І. В. Мурадян, Т. Ф. Шумаріна, 2017. 84 с.

Стоянова Д. Ф. Лексикални материали, текстове и задачи към курса «Разговорна практика» за студенти от специалноста «Българска филология». Одеса: ОНУ им. И. И. Мечникова, 2017. 130 с.

Георгієва С. (Не)познатият език:  Коледа при бесарабските българи // «Български език». Списание на Института за български език «Професор Любомир Андрейчин» при Българската академия на науките. Год. LXV. Кн. 3, 2018 г. С. 81–97.

Сайковська О. Жанрові особливості сучасного болгарського фантастичного роману // Българите в Северното Причерноморие. Изследвания и материали. Одеса – Велико Търново : Симекс-принт, 2018.  Т.13.  С. 451–459.

Степанов Е. Н. К вопросу о расширении класса неполных конструкций в русской синтаксической системе // Русистика и современность : коллективная монография. Санкт-Петербург : Северная звезда, 2018. Т.1. С. 116–123.

Мурадян И. В., Шумарина Т. Ф. Современный русский язык. Лексикология. Методические указания и задания. Одесса: ОНУ, 2018. 58 с.

Мурадян И. В. Работа А. С. Пушкина над выбором антропонимов для реалистической прозы. // Русистика и современность: монография. Под ред. И. П. Лысаковой. Санкт-Петербург: Северная звезда, 2018. Т.1. С.167–172.

Польсько-український лінгвокраїнознавчий словник = Polsko-ukraiński słownik lingworealioznawczy / Упорядники: О. Войцева, Г. Касім, Є. Ковалевський. Київ: ТОВ НТВ «Інтерсервіс», 2018. 192 с.

Яковлєва О. В. Значення окремих лексем родильного обряду українців Західного Полісся // Духоўная спадчына Усходняга Палесся: зборнік навуковых артыкулаў / рэдкал.: А. М. Воінава (гал. рэд.) [і інш.]; М-ва адукацыі Рэспублікі Беларусь, Гомельскі дзярж. ун-т імя Ф. Скарыны. Гомель: ГДУ імя Ф. Скарыны, 2018. С. 148–152.

Арефьева Н.Г. Метеорологический лингвокультурный код в русских говорах Одещины (на материале фразеологии) // Cuadernos de Rusìstica Española. Granada: Universidad de Granada, 2019. № 15. P. 67–76 (Web of Science).

Войцева О. А., Яковенко Л. І. Сучасна слов’янська мова (польська): навч.-метод. посібник. Одеса: ФОП «OLEDAT TEC», 2019. 129 с.

Wojcewa Helena. Granice językowego obrazu świata polskiego marynarza w powieści Zygmunta Batka Łaskawe Oceany // Konstrukcje i destrukcje tożsamości T. 5. Granice stare i nowe. Pod red. E. Golachowskiej i Pazio-Wlazłowskiej. Warszawa: Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk, 2019. S. 219–226.

Сайковська О. Iнтермедіальні виміри прози Павела Вежинова // Езиков свят. Кн. 1Благоевград: Югозападен университет „Неофит Рилски“, 2019. Том 17. C.126–132 (SCOPUS)

Степанов Е. Н., Рустемов О. Д. Формирование крымскотатарского литературного языка на базе бахчисарайского городского койне в XVII–XVIII вв. // Золотоордынское обозрение. Казань : Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2019. Т. 7. № 4. С. 744–759 (WEB of SCIENCE & SCOPUS).

Степанов Е. Н., Аюпова Г. К. Фреймовое моделирование концепта «богатство». Вестник Карагандинского университета. Серия Филология. Караганда, 2019. № 4 (96). С. 8–17.

Яковлєва О. В. Стереотип маскулінності у традиційному весільному обряді українців на Одещині // Славянские лингвокультуры в пространственном и временном континууме: сборник научных статей. Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2019. С. 98–102.

Яковлєва О. В. THE INTERPRETATION OF MYTHOLOGEMES IN A. PUSHKIN’S WORKS: PSYCHOLINGUISTIC ASPECT // Одеський лінгвістичний вісник. Одеса, 2019. № 12. С. 55–60.

Арефьева Н. Г. О некоторых принципах фразеографирования: к проблеме терминологических рассогласований // Закарпатські філологічні студії. № 14. Ужгород: УжНУ, 2020. С. 21–28 (Index Copernicus + Категорія «Б»).

Арефьева Н. Г. Актуальные проблемы создания «Фразеологического словаря русских говоров Одесщины» // Słowiańska Frazeologia Gwarowa II : pod redakcją Macieja Raka i Valerija M. Mokienki. Kraków : Uniwersytet Yagielloński, Wydział Polonistyki. Księgarnia Akademicka, 2020. S. 137–147.

Арефьева Н. Г. Фразеологический словарь русских говоров Одесщины / Под ред. Е. Н. Степанова. Одесса: ОНУ им. И. И. Мечникова, 2020. 237 с. Войцева Е. А. Средства языковой репрезентации этнических стереотипов в текстовом пространстве «Хвалы и славы» Ярослава Ивашкевича // Коммуникативные аспекты грамматики и текста ІІ / pod red. D. Chudyk, A. Stasienko. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2020. S. 231–240.

Voytseva О. Means of creating perfumery and cosmetics terms in the Russian, Ukrainian and Polish languages // Bibliotekarz Podlaski, 2020. T. 47, № 2. S. 377–402.

Войцева О., Бучацька Т. Польська мова. Підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. 2-ге вид., перероб. Чернівці: Букрек, 2020. 240 с. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

Георгиева С. И. (Не)познатият език:  летите празници на българите От Южна Украйна //  Доклади от Международна годишна конференция на Института за български език «Професор Любомир Андрейчин». Т. 2. София : Издателство на БАН «Професор Любомир Андрейчин», 2020 г. С. 102–109.

Дмитрієв С. В. Новітні підходи у навчанні розвитку мовлення на уроках української мови // Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми і перспективи розвитку. Одеса : Букаєв Вадим Вікторович, 2020. Вип. 2. С. 228–232.

Мальцева О. В., Гущина Ю. А. Лингвокультурологическая характеристика одеських эргонимов // Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2020. № 34. (Index Copernicus + Kатегорія «Б»).

Мальцева О. В., Косенко Е. С., Мальцева О. В. Азбука «Древнесловенская буквица» как репрезентант фолк-лингвистики // Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2020. № 34. (Index Copernicus +Kатегорія «Б»).

Mykhaylenko-Zoto O. O. Speech-behavioral situations of paronymic slip of the tongue in the Russian linguoculture // International independent scientific journal. Kraków, 2020. No. 20. Vol. 2. P. 52–55.

Mykhaylenko-Zoto O. O. Unintentional paronymy due to an error in the Russian linguocultural space. Annali d’Italia: scientific journal. Florence, 2020. No. 12. Vol. 2. P. 67–71.

Новак О. М. Аксиологическое пространство фразеологизмов со словом «душа» в сербском языке. Славянская фразеология и паремиология :  традиционные и новаторские решения проблем: К 80-летию со дня рождения профессора В. М. Мокиенко. Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, С.180–183.

Новак О. Н. Ћирилица и латиница у украјинском правопису (историјски и савремени преглед) // Међународни научни састанак слависта у Вукове дане. Тезе и резимеи. Београд, 2020. С. 98–105.

Сайковська О. Ю. Міфологічний світ болгарського фентезі (на прикладі романів Ніколая Теллалова «Розбудити зміївну» та «Сонце недосяжне») // Національна своєрідність літератури фентезі: європейська палітра. Зб. мат. наукових семінарів Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України  (22 листопада  2018,  19 квітня 2019) / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О. Київ, 2020. C. 38–48.

Сайковська О. Ю. Історія болгарської літератури (Відродження) : методичні вказівки. Одеса: Астропринт, 2020. 36 с.

Сайковська О. Ю. Історія болгарської літератури (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) : методичні вказівки. Одеса: Астропринт, 2020. 32 с.

Stepanov Ie., Bigunova N., Shaoxiong C. Positive evaluative speech acts from the perspective of sincerity criterion // XLinguae: European scientific language Journal. Slovak Republic, 2020. P. 197–215 (SCOPUS).

Степанов Е. Н., Мацулевич А. А. Языковые средства воспитывающего характера в фантастических произведениях В. П. Крапивина для подростков // Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2020. № 33. С. 152–159.

Яковлєва О. В. Мовне вираження кордоцентризму в українських прислів’ях і приказках // Славянская фразеология и паремиология : традиционные и новаторские решения проблем: К 80-летию со дня рождения профессора В. М. Мокиенко. Гомель : ГГУ им.Ф. Скорины, 2020. С. 258–262.

Яковлєва О. В.Rituals on Christmas Holidays as a Gender-Marked Discourse in Traditional Ukrainian Culture // Lingua Montenegrina. № 25, Cetinje, P. 417–433 (WEB of SCIENCE).

Илиев Ив., Георгиева С. Към въпроса за произхода на населението в българското село Заря (Камчик) в Бесарабия. 2021. https://www.academia.edu/44560809/

Наукові конференції

У межах співпраці з МАПРЯЛ і УАПРЯЛ спільно з кафедрою міжкультурних комунікацій РДПУ ім. О. І. Герцена, Інститутом російської філології Жешувського університету (Жешув, Польща), Балтійською міжнародною академією (Рига, Латвія), Університетом Мішеля Монтеня (Бордо, Франція), Євразійським національним університетом ім. Л. М. Гумільова (Астана, Казахстан) і Сілезьким університетом (Катовіце, Польща) участь у ролі співзасновника щорічної Міжнародної науково практичної конференції «Русистика і сучасність». В ОНУ було проведено VI (2003 р.), ІХ (2006 р.), XII (2009 р.), XVI (2013 р.) конференцій цього циклу. У 2018 р. було проведено міжнародну наукову конференцію «Мова в різних лінгвокультурних просторах».

При кафедрі працює докторантура й аспірантура. 2018 р. захистив кандидатську дисертацію громадянин КНР Чень Шаосюн «Конструкції із сурядними сполучниками у творах К. Г. Паустовського» (наук. кер. проф. Є. М. Степанов); у 2019 р. – В. В. Тожиєва «Лінгвістична термінологія польської мови в діахронному аспекті (середньопольська та новопольська доба)» (наук. кер. проф. О. А. Войцева); у 2020 р. – В. О. Ульянова «Мовна особистість української жінки радянських і пострадянських часів (на матеріалі періодичних журнальних видань)» (наук. кер. проф. О. В. Яковлєва).

У 2018 р. до докторантури було прийнято доцента Н. Г. Арефьєву, дослідження якої присвячено функціонуванню діалектних фразеологізмів у російських говорах півдня України. Кандидатські роботи до захисту готують О. О. Михайленко-Зото, С.Є. Степанова, Чан Тхі Суєн.

Щорічно до аспірантури вступають кращі випускники факультету, які розробляють теми кандидатських дисертацій під керівництвом провідних фахівців кафедри.

Викладачі кафедри є експертами, як члени журі беруть участь у республіканських, обласних і міських олімпіадах, конкурсах, у роботі Малої академії наук.

Доцент С. І. Георгієва – експерт Національного Агентства із забезпечення якості вищої освіти (реєстр експертів для проведення акредитації освітніх програм від 22 листопада 2019 р.). Проходила стажування у Софійському університеті імені Святого Климента Охридського (м. Софія, Болгарія); 01.12.2017–01.03.2018; у Велікотирнівському університеті імені святих Кирила та Мефодія (м. Веліко Тирново, Болгарія) (Міжнародний семінар з болгарської мови та культури; 15.07.2019 – 04.08.2019).

Доцент  С. В. Дмитрієв – офіційний експерт МОН України  з української мови IV (фінального) етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури (з 2019 р.).

Доцент О. М. Новак – експерт НАЗЯВО з акредитації освітніх програм. Сертифікат від 27.09.2020.

Доцент О. Ю. Сайковська – експерт Національного Агентства із забезпечення якості вищої освіти – НАЗЯВО (Додаток до Реєстру експертів для проведення акредитації освітніх програм від 13 листопада 2019 р.; Оновлений реєстр експертів від 13 жовтня 2020 р.). Взяла участь у трьох експертизах: Херсонський державний університет – «014 Середня освіта (Мова і література англійська)» (2 рівень ВО; 09.12.2019–11.12.2019 р.); Херсонський державний університет – «014 Середня освіта (Мова і література англійська), 014 Середня освіта (мова і література німецька)» (1 рівень ВО; 16.04.2020–18.04.2020р.); Київський національний університет імені Тараса Шевченка – «014 Середня освіта», «Гагаузька мова і література» (1 рівень ВО; 03.06.2020–05.06.2020 р.). Пройшла стажування у Великотирнівському університеті в рамках участі у 41 Міжнародному літньому семінарі з болгарської мови та культури (м. Велико Тирново, Болгарія з 16.07.2018 р. по 05.08.2018 р.), отримала сертифікат С1 володіння болгарською мовою за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.

Заходи, здійснені спільно з облдержадміністрацією:

  1. Керівництво секцією «Російська мова» Малої академії наук (Одеське відділення). Голова журі – Є. М. Степанов, члени журі у 2020 р.: І. В. Мурадян, Н. С. Собченко. У 2020 р. переможниця 2 етапу конкурсу наукових досліджень посіла 1 місце на третьому етапі конкурсу в Києві: Лазар Маргарита, учениця Введенського НВК Саратського р-ну.
  2. Керівництво секцією «Болгарська мова та література» Малої академії наук (Одеське відділення). Голова журі – С. І. Георгієва.
  3. Представництво в робочій групі Одеської міськради «Одеса – місто літератури за версією ЮНЕСКО» – доц. С. В. Дмитрієв (член групи).
  4. Представництво в оргкомітеті Міжнародного книжкового форуму «Українська книга на Одещині» – доц. С. В. Дмитрієв (член оргкомітету – 2020).
  5. Представництво в комісії Одеської міськради з присудження стипендій творчим працівникам похилого віку – доц. С. В. Дмитрієв (член комісії).
  6. Представництво в комісії Одеської обласної ради «Соціально важливі видання» – доц. С. В. Дмитрієв (заступник голови комісії).
  7. Представництво в керівництві Одеської національної наукової бібліотеки – доц. С. В. Дмитрієв (член вченої ради НБ).
  8. Представництво в письменницьких спілках: доц. С. В. Дмитрієв – Голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України.

Наші викладачі поліпшують рівень інформаційного забезпечення наукової діяльності: проф. О. А. Войцева пройшла міжнародне підвищення кваліфікації «Онлайн-навчання як нетрадиційна форма сучасної освіти на прикладі платформи Moodle» та отримала сертифікат (15.12–21.12. 2020 р.); доц. О. М. Новак за результатами вебінару щодо роботи на платформах науково-метричної системи «Скопус» отримала сертифікат; взяла участь у тренінгу «Залучення студентів до вивчення іноземних мов» та дискусії «Працевлаштування студентів. Труднощі та виклики» («Нестле Бізнес Сервіс – Львів) (7.02.2020 р.); пройшла курси підвищення кваліфікації щодо дистанційного навчання (30.07–07.09.2020 р.).

Партнерські зв’язки кафедри:

Проф. О. А. Войцева є рецезентом наукового збірника «Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Rzeszowskiego. Seria Filologiczna. Glottodydaktyka» (2014–2020), входить до складу Наукової ради міжнародного часопису «Media. Biznes. Kultura».

Проф. О. В. Яковлєва є членкинею редакційної колегії журналу Софія: электронный научно-просветительский журнал / БГУ, ФБ БГУ, ОО «Союз женщин БГУ».  З 2017 р. членкиня Спеціалізованої вченої ради Д 41.051.02 для захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальностями 10.02.01 – українська мова, 10.02.04 – германські мови в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.

Доц. С.І. Георгієва – Член Програмного комітету CONFIBL 2020, 2021: Annual Conference of the Institute for Bulgarian Language Sofia, Bulgaria.

Науковці кафедри мають творчі контакти зі слов’янськими  центрами за кордоном, беруть участь у наукових конференціях за межами України (Білорусь, Болгарія, Іспанія, Італія, Казахстан, Китай, Молдова, Польща, Росія, Сербія, Словаччина, Франція, Чехія).