Кафедра загального та слов'янського літературознавства
Завідувач кафедри
Мусій Валентина Борисівна
доктор філологічних наук, професор
Працівники:
- Добробабіна Ольга Юріївна – кандидат філологічних наук, доцент
- Малиновський Артур Тимофійович – кандидат філологічних наук, доцент
- Мізінкіна Олена Олексіївна– кандидат філологічних наук, доцент
- Морєва Тамара Юріївна – кандидат філологічних наук, доцент
- Остапенко Сергій Володимирович – кандидат філологічних наук, доцент
- Подлісецька Ольга Олегівна – кандидат філологічних наук, доцент
- Томбулатова Іраїда Ігорівна – кандидат філологічних наук, доцент
- Філіпенко Анжела Олексіївна – старший лаборант, профорг кафедри
На філологічному факультеті, роботу якого спрямовано на слов’янознавство в цілому і слов’янську філологію зокрема, кафедра загального та слов’янського літературознавства є осередком загальнотеоретичної, історико-літературної освіти й науки.
Кафедру загального та слов’янського літературознавства було створено у вересні 2020 року шляхом об’єднання двох кафедр філологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова – світової літератури й теорії літератури та компаративістики. Обидві кафедри мали давні й потужні наукові традиції. Достатньо назвати імена таких вчених як В.М. Істрін, В.М. Мочульський, Д.М. Овсянико-Куликовський, Р.М. Волков, М.О. Левченко, Г.О. В’язовський, Н.М. Шляхова, А.О. Слюсар, С.П. Ільйов, А.А. Жаборюк для того, щоб зрозуміти наскільки значущим був внесок професорів цих кафедр у розвиток сучасної філологічної науки.
Кафедра світової літератури наслідувала традиції кафедри російської літератури, створеної в 1937, коли було відкрито філологічний факультет Одеського університету. Його першим деканом та зав. кафедри російської літератури став відомий вчений, літературознавець, фольклорист, професор Роман Михайлович Волков (1885 – 1959). Він багато зробив для розвитку вітчизняної фольклористики, історії та теорії літератури, став ініціатором створення музею Степової України, очолив етнографо-діалектологічну секцію Одеської Комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії Наук тощо.
Протягом 50-х – 60-х рр. кафедру очолювали доцент П.І. Збандуто, доцент Л.В. Берловська. З 1968 по 1988 рр. завідував кафедрою доктор філологічних наук, професор Михайло Олександрович Левченко (1922–1989). Пріоритетними інтересами вченого була історія української та російської літератур в їх зв’язках, а також вивчення жанрових особливостей українського роману.
Славетна сторінка в історії кафедри – науково-педагогічна діяльність професора Степана Петровича Ільйова (1937–1994). Зосередивши увагу на тексті як структурній цілісності, використовуючи герменевтичний підхід, учений запропонував принципово новий погляд на жанр, хронотоп, композицію, міфопоетику символістського роману.
З 1991 по 1996 рр. кафедра працювала над однією з магістральних проблем російської літератури – концепцією людини. У навчальному посібнику «Психологізм у світовій літературі» були викладені принципово нові ідеї щодо проблем цінності особистості та її взаємозв’язках зі світом. Важливим був теоретичний розділ, якій підготував Арнольд Олексійович Слюсар (1930–2000) (зав. кафедри з 1988 – 2000 рр.).
А. А. Слюсар у 1981 – 1987 рр. був деканом філологічного факультету; з 1988 по день смерті, 14 листопада 2000 року, він очолював кафедру російської літератури (з 2000 року – світової літератури). Докторську дисертацію за темою «Епічна проза О.С. Пушкіна та М.В. Гоголя у типологічному зіставленні» він захистив у 1993 році в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка АН України.
У той же час на кафедрі успішно розвивались медієвістика (проф. О.В. Александров), історія літературної критики та літературознавства (доц. Н.М. Раковська), історії мистецтва (Г.Д. Беньковська).
У 2000 році було створено кафедру світової літератури, яку очолила доцент, кандидат філологічних наук Ніна Михайлівна Раковська (зав. каф. з 2000 по 2020 роки), у зв'язку із розширенням кола спеціальностей факультету та необхідністю викладання лекційних курсів зі світової літератури. У цей час кафедра значно перебудувала свою наукову концепцію на рівні сприйняття світової літератури як цілісної системи та розгляду російської літератури як складника світового літературного процесу.
Актуальність новітньої проблематики була відзначена розумінням національної специфіки літератур, ментальних та етноментальних процесів, що відбуваються у різних моделях національних літератур. Результатом наукової роботи кафедри стало видання колективних монографій і навчальних посібників «Модель світу в художньому тексті», «Авторські світи у художньому тексті»; «Авторські світи у художньому тексті. Стратегії аналізу» (2005–2014). Автори прагнули досліджувати авторські світи в їх сутнісних зв'язках з культурно-історичними епохами, типами літературно-художньої свідомості, моделями світобачення.
Значною подією став захист докторської дисертації Валентини Борисівни Мусій, яка обрала для дослідження таку галузь сучасної літературознавчої науки, як міфопоетика. У численних статтях та трьох монографіях, докторській дисертації, спираючись на теоретичні ідеї стосовно закономірностей літературного процесу професора Є.М. Черноіваненко, В.Б. Мусій обґрунтувала концепцію новизни у розумінні міфу і його місце у художньому творі переходом російської літератури від риторичності до художності.
У 2018 році доцент Надія Вікторівна Сподарець видала монографію та захистила докторську дисертацію «Модернізм Срібного століття: літературознавча ідентифікація». На ґрунті постструктуралістської методології розроблена модель літературознавчої ідентифікації модерністської свідомості, що означена в текстотворенні поетів Срібного віку. Пріоритетним в науковому дискурсі вченого є літературознавча проблематика та інструментарій, що відповідає антропоцентричним дослідницьким стратегіям.
Кафедру теорії літератури та компаративістики було створено на базі кафедри теорії та методики викладання літератури, що існувала на філологічному факультеті з 1967 році. Очолював її д.філол.н., професор В'язовський Г. А. – фахівець із питань психології творчої праці письменника, художнього сприйняття, теорії літературного процесу.
Григорій Андрійович В’язовський (1919–1996) – видатний український вчений, фундатор кафедри теорії та методики викладання літератури (кафедра було створена у 1967 році). Головні напрями його наукової діяльності – психологія поетичної творчості і художнього сприйняття, теорія літературного процесу. Він є автором монографій «Орбіти художнього слова» (1969), «Від життя до художнього твору» (1979), «Творче мислення письменника» (1982), «Світ художньої літератури» (1987); був співавтором підручника «Теорія літератури» (1975). Як визначний дослідник Г.А. В'язовський увійшов до «Краткой литературной энциклопедии» (М., 1976).
З 2003 року отримала назву «кафедра теорії літератури та компаративістики».
Розвитку літературознавства в Одеському університеті сприяла діяльність професора Нонни Михайлівни Шляхової (1933–2018), яка очолила кафедру у 1992 році. Н.М. Шляхова творчо розробила і читала такі лекційні курси кафедри: вступ до літературознавства, теорію літератури, естетику. З початку 70-х років напрямом наукових пошуків Нонни Михайлівни стало дослідження особливостей духовного світу героя сучасної літератури. Значний термін (з 1987 по листопад 2003 р.) Н. М. Шляхова не тільки завідувала кафедрою теорії та методики викладання літератури , але теж була деканом філологічного факультету. З початку 70-х років напрямом наукових пошуків Нонни Михайлівни стало дослідження особливостей духовного світу героя сучасної літератури. Найбільш повно результати дослідження були викладені у монографіях «Емоції і художня творчість» (1981), «Духовний світ сучасника: Морально-етичні пошуки в сучасній радянській багатонаціональній прозі» (1982). Наступні її наукові праці – монографія «Художній тип. Соціальна і духовна характерність», навчальний посібник «Еволюція форм художнього узагальнення» (1996, 2011), збірник літературно-критичних статей «Життя порізнені листочки» (2003), велика кількість статей з питань теорії та психології художньої творчості.
Важливим етапом у розвитку кафедри є праця професора Анатолія Андрійовича Жаборюка, який упродовж 1967 – 2012 років, працюючи на кафедрі, творчо розробив і читав курс методики викладання літератури. Його наукові інтереси зосереджено навколо проблем історії та теорії образотворчого мистецтва, взаємозв’язків літератури і малярства. Він доказово обґрунтував національну специфіку українського образотворчого мистецтва, вдаючись до конкретного аналізу його шедеврів, досліджуючи витоки фольклорні, міфологічні, християнські тощо (монографії «Український живопис доби Середньовіччя» (1978), «Мистецтво живопису і графіки в Україні в першій половині і середині XIX ст.» (1978), «Український живопис останньої третини XIX–початку XX століття» (1990), «Малярська творчість Тараса Шевченка» (2000), «Давнє українське малярство (ХІ–XVIII ст.)» (2003); навчальні посібники «Історичні художні стилі доби Середньовіччя (візантійський, романський, готика)» (2007), «Художній світ доби Відродження (ідеї, образи, стиль) (2010), «Бароко (доба, людина, стиль, художній світ) (2015); збірник статей «Про літературу, малярство і українську національну ідею» (2008).
Особливе значення для кафедри і філологічного факультету в цілому мала науково-педагогічна діяльність професора Євгена Михайловича Черноіваненка (1952–2021), який на кафедрі продовжив традиції високої теоретичної думки, закладені Г.А. В’язовським, тривалий час очолював філологічний факультет, був справжнім лідером колективу як у науковому, так і в педагогічному відношенні. Є.М. Черноіваненко – відомий в Україні та за її межами фахівець у галузі проблем літературного процесу в історико-культурному контексті специфіки риторичного та естетичного типів художньої свідомості. У підручнику «Літературний процес в історико-культурному контексті» ним запропонована принципова нова концепція розвитку російської літератури ХІ-ХХ ст. в її співвідношенні з розвитком європейської літератури. Філософський склад мислення, духовність Є.М. Черноіваненка яскраво виразилися не тільки у його численних наукових працях, але й монографії «Логіка людського життя» (Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. 664 с.).
Діяльність кафедри загального та слов’янського літературознавства провадиться у таких стратегічних навчальних і наукових напрямках: загальнотеоретична підготовка студентів-філологів та розвиток сучасної літературознавчої науки; розробка проблем історико-літературного процесу від давнини до сучасності та впровадження результатів у навчальний процес; участь у подальшому розвитку вітчизняного слов’янознавства шляхом вивчення історії та сучасного стану слов’янських культур та літератур, а також головних напрямів теоретичної літературознавчої думки у слов’янських країнах та урахування наукових досягнень у цьому напряму при розробці нових лекційних курсів, робочих та навчальних програм курсів. Відтак, багатовекторна навчальна і наукова політика кафедри здійснюється у наступних аспектах – загальне літературознавство, компаративістика, фольклористика, медієвістика, історія та сучасний стан слов’янських літератур. Відповідно до цього читаються лекційні курси й спецкурси, проводяться наукові дослідження, видаються навчальні програми, посібники, підручники, збірники наукових статей, організуються наукові конференції. Тривалий час (1997–2019) кафедрою видавався збірник наукових статей «Проблеми сучасного літературознавства», який мав статус фахового в Україні. Продовжується видання літературознавчої серії «Вісника Одеського національного університету». Традиційними для кафедри є наукові конференції: «Срібний вік – діалог культур», «Слов’янські наукові читання: літературознавчий та лінгвокультурологічний аспекти», наукові конференції з проблем родів і жанрів літератури, присвячені пам’яті професора Г.А. В’язовського, наукові читання пам’яті професора Шляхової Н.М., Круглі столи – «Текст – контекст – інтертекст» (2007 р.), «Літературний твір як текст і художній світ» (2012 р.), «Художність як літературознавчий феномен» (2014 р.).
По ліву руку від Мізінкіної О.О. - випускник кафедри Андрій Чмир, активний учасник конкурсів наукових робіт, Всеукраїнських (Запоріжжя, Одеса) та Міжнародних конференцій (Україна, Ірландія, Латвія, Литва, Румунія, США), співавтор наукових статей у фахових виданнях України;
по праву руку - Артем Чигиринський, дослідник історико-біографічної романістики
Кафедра забезпечує викладання понад 30 нормативних дисциплін для студентів ОКР “Бакалавр» і «Магістр», здійснює керування низкою практик: педагогічною (3-4 курси), краєзнавчою (1 курс), культурологічною (3 курс), асистентською (магістри та аспіранти).
Сучасні вимоги ринку праці стимулюють запровадження новітніх форм і методів у навчальному процесі, ефективного використання модерних освітніх та інформаційних технологій. Зокрема, ефективним є інтерактивне навчання, проведення занять із застосуванням мультимедійного та іншого обладнання. Перспективним також є поширення інформації про діяльність кафедри у соцмеражах, на офіційному сайті факультету й університету. При кафедрі функціонує офіційний Telegram-канал «75а», який має двох адміністраторів: к. філол. н. Томбулатову І.І. та магістр кафедри Ганченко А. Канал розвивається у трьох напрямах: інформаційний ресурс для фуркантів кафедри та студентів факультету, ед’ютеймент ресурс та кафедральне ком’юніті. Медіа має на меті побудову повноцінної студентсько-викладацької спільноти, що вмотивує обопільний діалог сторін та сприяє їхній взаємодії.
Міжнародні зв’язки кафедра має з Педагогічною академією (м. Ченстохова, Польща), філологічним факультетом Гданського університету (Польща), філологічним факультетом Сегедського університету (Угорщина), з вченими Німеччини, США та ін. Члени кафедри беруть участь у роботі Обласного інституту вдосконалення вчителів, секцій Малої Академії наук, Літературного музею, Грецького культурного фонду тощо. Цей напрям роботи кафедра вважає перспективним та важливим, оскільки від рівня володіння інформацією в галузі культури та літератури значною мірою залежить майбутнє нації.
Колективна проблематика наукових досліджень членів кафедри: "Текст і художній світ твору: аспекти взаємодії"; «Художня література у філософсько-естетичному вимірі». Кафедра спрямована на вивчення історії світової літератури як цілісної системи, а також на інтерпретації та рецепції художнього тексту, світу автора та меж художнього тексту. Наукові перспективи кафедри також пов’язані з актуалізацією етноментальних та поетологічних аспектів у літературах слов’янських спільнот.
Кафедра забезпечує викладання таких курсів:
Вступ до літературознавства.
Інтермедіальна компаративістика.
Інтерсеміотика вербальної творчості.
Історія українського та російського літературознавства.
Компаративістика.
Літературна імагологія.
Методика викладання літератури.
Основи наукових досліджень.
Переклад у літературознавчому аспекті.
Поетика.
Проблеми літературознавчої методології.
Теорія літератури та методологія літературознавчих досліджень.
Теорія літератури.
Усна народна творчість
Історія російської літератури
Історія російської літератури ХVІІІ ст.
Сучасна російська література в контексті світової культури
Риси російської словесності як художньої системи
Культурно-історичні епохи в розвитку літератури
Історія літературної критики
Культурологія
Історія світової літератури
Художня література для дітей
Література південних та західних слов’ян
Актуальні напрямки філологічної науки.
Міфологічна модель світу та її місце в епосі та світовій художній літературі.
Літературознавство в контексті гуманітристики.
Семіотика.
Методика викладання іноземних мов.
Навчальні дисципліни кафедри слухають студенти всіх спеціальностей філологічного факультету, а «Вступ до літературознавства» – і студенти факультету романо-германської філології.
З основних дисциплін членами кафедри розроблено окремі навчальні програми для іноземних студентів.
Навчальні курси для аспірантів:
Актуальні напрями сучасного літературознавства.
Авторські світи письменників-неоромантиків
Сучасні літературознавчі стратегії інтерпретацій художніх текстів
Наукові роботи кафедри
колективні монографії та збірники наукових статей:
Автор і авторство у словесній творчості: Зб. науков. праць /відп. ред. Н.М. Шляхова. Одеса: Поліграф, 412 с.
Авторские миры в художественном тексте. Стратегии анализа: [кол. монография]/ отв. ред. Н.М. Раковская. Одесса : Астропринт, 2014. 360 с.
Границы текста / границы в тексте: колективна монографія / Гол.ред. А.Т. Малиновський. Луцьк: Вежа Друк, 2020. 1 електр.опт.диск CD-ROOM, об’єм 4,05 мб.
Модель мира в художественном тексте: [кол. монография] / Отв.ред. Н.М.Раковская. – Одеса: Астропринт, 2009. – 336 с.
Художність літератури: аспекти теорії та історії: Зб. науков. праць за ред. проф. Є.М. Черноіваненка. Одеса: Астропринт, 2016. 248 с.
Слюсарь Арнольд Алексеевич: Memoria / Одесский национальный ун-т им. И.И.Мечникова. Филологический факультет. Кафедра мировой литературы ; отв. ред. Н. М. Раковская. Одеса : Астропринт, 2009. 584с.
Срібний вік: діалог культур / відп. ред. Н. М. Раковська. Одеса: Астропринт: 2003, 2007, 2012, 2018.
Слов'янські наукові читання. Збірник статей за матеріалами наукових читань Одеса, 21 жовтня 2013 року. Одеса: ПринтБистро, 2014. – 170 с.
Слов’янські наукові читання: літературознавчий та лінгвокультурологічний аспекти. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / відп.ред. Н.М. Раковська. Одеса: Астропринт, 2016. 364 с.
індивідуальні монографії:
Малиновский А.Т. «Обломов» И.А. Гончарова. Аспекты жанра: монография. Одесса: Астропринт, 2015. 260 с.
Мусий В.Б. Миф в художественном освоении мировосприятия человека литературной эпохи предромантизма и романтизма. Одесса : Астропринт, 2006. 432 с.
Мусий В.Б. Мифопоэтика русской предромантической и романтической прозы: монография. Одесса: Астропринт, 2008. 300 с.
Мусий В.Б. Образ «своего», «иного», «чужого» в русской прозе первой половины XIX века: [монография]. Одесса: Астропринт, 2011 168 с.
Мусий В.Б. «…глядя задумчиво в небо широкое»: человек и природа в произведениях И.С. Тургенева 1840-1850-х гг.: монография. Одесса: Печатный дом, 2016. – 174 с.
Остапенко С.В. Введение в степологию. Воспоминания об одесских степистах : Исследования. Портреты. Одесса : 2016. 174 с.
Пащенко М. В. Метафорична природа новели (структура, рецепція, концептуалізація): Монографія. Одеса: Астропринт, 2009. 296 с
Сподарец Н.В. Модернизм Серебряного века: литературоведческая идентификация: Монография. Одесса: Астропринт, 2017. 452 с.
Черноиваненко Е. М. Литературный процесс в историко-культурном контексте: Развитие и смена типов литературы и художественно-литературного сознания в русской словесности ХІ – ХХ веков. Одесса: Маяк, 1997. 712 с.
Черноіваненко Є.М. «Жизнь под знаком Университета» / авт. вступ. ст. Вавілова О. – Одесса: ОНУ, 2014. — 242 с.
Черноіваненко Є.М. Логика человеческой жизни. Киев: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2019. 664 с.
Шляхова Н. М. Життя порізнені листочки: Збірник літературно-критичних статей. Одеса, 2003. 232 с.
Шляхова Н.М. Еволюція форм художнього узагальнення; вид. друге, доповн. Одеса: Астропринт, 2011.152 с.
Шляхова Н.М. Біобібліографічний покажчик (2-е видання, доповнене). Серія Бібліографія вчених університету. Випуск: Філологи. Одеса: Астпропринт, 2015. 165 с.
Навчально-методичні видання кафедри:
Авторские миры в художественном тексте: [учеб. пособие]; [гриф МОН] / отв. ред. Н.М. Раковская. Одесса: Астропринт, 2011. 304 с.
Анализ литературного произведения: тексты лекций и материалы для самостоятельной работы. Учебное пособие для студентов-иностранцев. Первый год обучения / В.Б.Мусий, О.Ю.Добробабина, Т.Ю.Морева. – Одесса: ПолиПринт, 2018. – 186 с.
Вербенко В. Н. Проза М. Булгакова (20-е г.г.): [уч.пособие]. Одеса: Астропрінт, 2013. 67 с
Грицкевич М. Р. Методические указания по курсу литературной компаративистики для студентов филологического факультета заочной формы обучения: Учебное пособие (дополненное, переработанное). Одесса, 2010.– 19 с.
Добробабина О.Ю., Морева Т.Ю., Мусий В.Б. Древнерусская литература: учебно-методическое пособие для студентов-иностранцев. Одесса: Астропринат, 2011.120 с.
Жаборюк А.А. Бароко (доба, людина, стиль, художній світ): посібник з історії світової художньої культури. – Одеса: Астропринт, 2015. 208 с.
Коробкова Н. К. Компаративістика: Навчально-методичний посібник для студентів-філологів п’ятого курсу спеціальності «Українська мова та література», «Болгарська мова та література». Одеса, 2010. – 82 с.
Коробкова Н. К. Історія української критики: Навчально-методичний посібник для студентів-філологів п’ятого курсу спеціальності «Українська мова та література», «Болгарська мова та література». Одеса, 2010. – 82 с.
Література як компонент світової культури: Учбово-метод. посіб для студентів-іноземців / відп.ред. Н.М. Раковська. – Одеса: ПоліПринт, 2017 – 356 с.
Малиновский А. Т. Аспекты изучения литературных жанров / учебное пособие. Одесса: Астропринт, 2011. 92 с.
Методичні матеріали кафедри світової літератури : тести, завдання, питання / відп.ред. Н.М. Раковська. Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2014. 168 с.
Морева Т.Ю., Мусий В.Б. Эпос древности и средневековья: учебное пособие / Т.Ю. Морева, В.Б.Мусий. – Одесса: Астропринт, 2012.
Мусий В.Б., Морева Т.Ю. Основы научной работы студента: учебное пособие. Одесса, 2013. 94 с.
Мусий В.Б. История русской литературы XIX века: учебное пособие для студентов-иностранцев. Одесса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2011. 52 с.
Мусий В.Б. Зарубежная литературы XIX века: методическое пособие. – Одесса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2011. 67 с.
Мусий В.Б. Русская литература 1801 – 1855 гг.: учебное пособие. Одесса: ОНУ, 2011. 60 с.
Мусий В.Б. Русская литература второй половины XIX века: методическое пособие в помощь учителю. Одесса: Астропринт, 2012
Мусий В.Б. Теория литературы: учебное пособие. Одесса: ОРИДУ НАДУ, 2012. 136 с.
Мусий В.Б. История зарубежной литературы первуй половины ХІХ в. Эпоха романтизма: учебное пособие. Одесса: ОРИГУ НАГУ, 2015. 372 с.
Мусий В.Б. Русская литература второй половины XIX века. Часть 1: 1850-1860-е годы. Одесса: Печатный дом, 2016. 230 с.
Мусий В.Б., Морева Т.Ю., Добробабина О.Ю. Русская литература второй половины XIX века. Часть 2: 1870-1890-е гг.: учебное пособие. Одесса: Печатный дом, 2016. 192 с.
Мусий В.Б., Морева Т.Ю. Литературоведение в контексте гуманитаристики: учебное пособие. Одесса: ПолиПринт, 2019. 266 с.
Одеса: сторінки літературної історії. Краєзнавчий дискурс : [навч.посібник] / відп. ред. Раковська Н. М. – Одеса: Астропрінт, 2012. – 188 с.
Пащенко М.В. Поетика метафоричних форм в епічному творі : Методичний посібник для студентів 4-5 курсів денної форми навчання. Одеса: «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова», 2014. 76 с.
Пащенко М.В. Теорія літератури: навчально-методичний посібник. Одеса: Астропринт, 2019.92 с.
Подлісецька О. О. Історія українського літературознавства: Методичні рекомендації . Одеса: «ОНУ ім. І. І. Мечникова», 2014. 26 с.
Подлісецька О. О. Історичні та теоретичні аспекти жанру української новели: Методичні рекомендації . Одеса: «ОНУ ім. І.І. Мечникова», 2014. 14 с.
Подлісецька О. Історія українського літературознавства: Методичні рекомендації. Вид. друге, доповн. Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016. – 60 с.
Подлісецька О. Вступ до літературознавства: Методичні рекомендації. – Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016. – 74 с.
Подлісецька О. О., Жаборюк А.А. Вступ до літературознавства. Література і графіка: Методичні рекомендації для студентів І курсу денної форми навчання філологічного факультету (спеціальність «Болгарська мова та література»). Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. 60 с.
Подлісецька О.О. «Українська література»: Методичні рекомендації для слухачів підготовчого відділення факультету довузівської підготовки. Одеса: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. 60 с.
Програми лекційних курсів та плани практичних занять кафедри світової літератури / Відпов.ред. Н.М. Раковська. – Одеса: Астропринт, 2013. – 340 с.
Програми лекційних курсів кафедри світової літератури. Ч. ІІ /Відпов.ред. Н.М. Раковська. Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2010. – 111 с.
Сподарец Н.В. Методические рекомендации по курсу лекций “Истории русской литературы конца Х1Х - начала ХХ векав». Одесса : Изд-во Одесск. национ. ун-т., 2012. 50 с.
Сподарец Н.В. Культурно-исторические эпохи в литературе : учебно-методическое пособие. Одесса : Одес. нац. ун-т, 2012.152 с.
Сподарец Н.В. История русской литературы конца Х1Х -- начала ХХ века. Учебно-методическое пособие. Одесса : Изд-во Одес. нац. ун-та, 2013. 164 с.
Фокина С. А. Образ творческой личности в лирических циклах М.Цветаевой 1910–1920-х годов : [учеб. пособие]; [гриф МОН]. Одесса: Астропринт, 2013. 76 с.
Фокина С. А. Зарубежная литература второй половины ХХ века : [методич указания]. Одесса: изд-во Одесского национального университета, 2013. 28 с.
Фокина С. А. Эстетическая парадигма русского постмодернизма: [методич указания]. Одесса: изд-во Одесского национального университета, 2013. 25 с.
Фокина С. А. Образ творческой личности в лирических циклах М.Цветаевой 1910–1920-х годов : [учеб. пособие]; [гриф МОН]. Одесса: Астропринт, 2013. 76 с.
Фокина С. А. Художественная литература для детей. Аспекты изучения : [навч.-метод. пос.]. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2016. 128 с.
Черноиваненко Е. М. Методические материалы к курсу теории литературы для магистантов специальности «Русский язык и литература». Одесса: Астропринт, 2005. 84 с.
Черноіваненко Є. М. Методичні рекомендації до проведення практичних занять з курсу теорії літератури для студентів І курсу спеціальностей «Журналістика» і «Видавнича справа і редагування». Одеса: Астропринт, 2005. 16 с.
Грамоти, нагороди:
професор Черноіваненко Є.М.:
Відмінник освіти,
Грамота Верховної ради України,
Почесна відзнака Сенату Республіки Польща,
Медаль «Іван Вазов» від уряду Республіки Болгарія,
Почесна відзнака «Bene merito» Міністерства закордонних справ Республіки Польща,
Почесний знак «Слава і честь України» Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва.
Грамота за активну участь у роботі круглого столу “Тарас Шевченко: світова слава генія” (Придністровський державний університет імені Т. Шевченка, Інститут мови та літератури, м. Тирасполь).
Грамота «Кращий викладач року очима студентів – 2018».
доцент Мізінкіна О.О.:
Грамота «За сумлінну працю, добросовісне виконання посадових обов’язків та з нагоди 75-річчя факультета».
Подяка за підготовку учасників міжвишівських студентських наукових читань «Козацтво в культурному просторі України і світу» (23 грудня 2015р.)
Подяка за підготовку студентів до участі в міжвишівській студентській інтернет-конференції «Українська література в просторі культури і цивілізації» (25–27 лютого 2017 р.)
Проф. Мусій В.Б.:
Почесна грамота Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації Одеського регіону.
Грамота Управління освіти і науки Одеської державної адміністрації.
Наукові заходи:
Міжнародна наукова конференція, присв. пам’яті професора А.О. Слюсаря «О.С. Пушкін та світовий літературний процес» (2001, 2004, 2009 рр.)
«Срібний вік: діалог культур» (2002, 2006, 2012, 2018 рр.)
Всеукраїнська наукова конференція «Слов'янські наукові читання: літературознавчий та культурологічний аспекти».
Всеукраїнські наукова конференція з проблем родів і жанрів літератури, присвячена пам’яті професора Г.А. В’язовського.
Наукові читання пам’яті професора Шляхової Н.М.
Круглі столи – «Текст – контекст – інтертекст» (2007 р.), «Літературний твір як текст і художній світ» (2012 р.), «Художність як літературознавчий феномен» (2014 р.).