Кафедра української мови

22222222

Завідувач кафедри - професор, доктор філологічних наук

Тетяна Юріївна Ковалевська

Працівники

  • професор, доктор філологічних наук Тетяна Юріївна Ковалевська;
  • професор, доктор філологічних наук Марія Львівна Дружинець;
  • професор, доктор філологічних наук Алла Петрівна Романченко;
  • професор, доктор філологічних наук Світлана Вікторівна Форманова;
  • доцент, кандидат філологічних наук Світлана Сергіївна Поліщук;
  • доцент, кандидат філологічних наук Лариса Іванівна Хаценко;
  • доцент, кандидат філологічних наук Надія Михайлівна Хрустик;
  • старший викладач Ганна Володимирівна Сеник.

Історична довідка про кафедру

Кафедру української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова засновано в 1937 році. Її очолив видатний учений-мовознавець Назарій Іванович Букатевич (1884-1984).  Першими його публікаціями стали статті про чумацтво в Україні, фольклорні розвідки, зіставне вивчення східнослов’янських мов, проблем словотвору та історії мовознавства тощо.

Після Н. І. Букатевича з 1939 до 1941 року завідувачем кафедри української мови був доцент Федір Михайлович Шумлянський (1887-1980), основні праці якого стосуються проблем лексикографії, правописних норм української мови, діалектології та ін.

З 1939 до 1951 р. кафедру української мови очолював Артем Амвросійович Москаленко (1901-1980), який із 1939 року був доцентом Одеського університету та педагогічного інституту, а протягом 1941-1951 рр. завідував кафедрою. Вчений досліджував історію української мови, діалектологію, історію мовознавства, українську літературну мову, лексикологію. За часи його керівництва кафедрою організовано аспірантуру з української мови, яку зокрема закінчили такі відомі україністи, як С. П. Бевзенко, Й. О. Дзендзелівський, Ф. П. Смагленко, Ю. Ф. Касім, Г. Ф. Пелих та ін.

У подальшому кафедрою керували проф. І. Є. Грицютенко, доц. Ф. П. Смагленко, а з 1962 р. до 1981 р. кафедрою завідував вихованець університету доктор філологічних наук Степан Пилипович Бевзенко (1920-2005). Він є автором численних праць з історії української мови, діалектології, історіографії мовознавства, словотвору, ономастики, синтаксису, лексикографії. Професор С. П. Бевзенко зробив кафедру не лише навчальним, а й дослідницьким осередком. Під його керівництвом захищають кандидатські дисертації з лексикології (М. М. Фащенко, 1969 р.), синтаксису (І. Р. Швець, 1972 р.), словотвору (О. І. Бондар, 1979 р.), діалектології (Т. Г. Шевченко, 1980 р.), активно опрацьовують такі наукові напрями, як діалектологія, дериватологія та лексикографія, видають вагомі словники, навчальні посібники з грифом Мінвузу. Кафедральну проблематику активно розробляли талановиті вчені й педагоги - синтаксист доцент Ф.П. Смагленко, спеціаліст з морфології доцент Ю. Ф. Касім, термінознавець доцент Н. А. Москаленко, історики мови доценти Г.Ф. Пелих та Л.О. Самійленко, діалектологи доценти В.П. Дроздовський і Л. С. Терешко, палеограф Ф. Є. Ткач, синтаксист І. Р. Швець, лексиколог М. М. Фащенко, непересічний викладач О. П. Григорук, пізніше – діалектолог Т. Г. Шевченко і дериватолог О. І. Бондар. 

З 1981 до 1982 року знову виконував обов’язки завідувача кафедри доцент Ф. П. Смагленко. З жовтня 1982 року кафедрою став керувати вихованець університету, учень професора С. П. Бевзенка кандидат філологічних наук, доцент Олександр Іванович Бондар, який з 1992 року передає цю посаду докторові філологічних наук, професорові Юрію Олександровичу Карпенку і вступає до докторантури Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.

З 1991 року на кафедрі української мови значно розширюється коло навчальних дисциплін, започатковуються нові дослідження з різноманітних актуальних напрямів сучасної лінгвістики. Так, розроблено навчальні курси з «Актуальних проблем сучасної лінгвістики», «Українського народознавства» та «Загальної і прикладної морфології» (проф. Карпенко Ю. О.),  «Української мови в соціолінгвістичному аспекті», «Основ лінгвістичної екології», «Зіставної граматики української та японської мов» та «Загального і прикладного синтаксису» (проф. Бондар О. І.), «Основ мовленнєвої діяльності»,  «Основ нейролінгвістичного програмування», «Комунікативної лінгвістики», «Сугестивної  лінгвістики» та «Організації наукової роботи» (проф. Ковалевська Т. Ю.) тощо. В цей період викладачами кафедри захищено дві докторські дисертації (Бондар О. І. «Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській мові» (1999), Ковалевська Т. Ю. «Моделювання емпатії в сучасній українській мові» (2002)) та низка кандидатських дисертацій (Л. А. Семененко, М. Л. Дружинець, А. П. Романченко, Г. І. Мельник).

З 2013 року кафедру української мови очолює доктор філологічних наук, професор Тетяна Юріївна Ковалевська. В цей період викладачами, докторантами й аспірантами кафедри захищено чотири докторські дисертації (Яковлева О.В. «Символьна мова українського обрядового дискурсу в системі національної лінгвоментальності, травень» (2015); Кутуза Н.В. «Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект» (2018); Дружинець М.Л. «Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспекти» (2019); Романченко А.П.  «Елітарна мовна особистість у просторі наукового дискурсу: комунікативні аспекти» (2019)) та низка кандидатських дисертацій (С.В. Дмитрієв, Л.В. Завальська, Д.А. Ігнатенко, І.В. Лакомська, С.С. Поліщук, М.С. Славінська, М.Ю. Столяр, Г.М. Труба, О.С. Щаніна, О.В. Щербак). Також значно оновилися навчальні дисципліни кафедри української мови, серед яких і оновлені класичні курси, і надсучасні наукові напрями:

Загальні і спеціальні курси кафедри

  • Сучасна українська мова. Фонетика і фонологія
  • Сучасна українська мова. Лексикологія і фразеологія
  • Сучасна українська мова. Морфеміка і словотвір
  • Сучасна українська мова. Морфологія
  • Сучасна українська мова. Синтаксис
  • Українська діалектологія
  • Історія української мови
  • Історія української літературної мови
  • Організація наукової роботи
  • Українська мова у професійному спілкуванні
  • Вступ до перекладознавства
  • Риторика
  • Стилістика та культура мови
  • Українська мова в соціолінгвістичному аспекті
  • Основи психофоносемантики
  • Лінгвістичний аналіз тексту
  • Методологія сучасних лінгвістичних досліджень
  • Методи, аналіз та презентація результатів наукових дослідженнь
  • Проблеми світового мовознавства
  • Історія, концепції та проблеми науки
  • Психолінгвістика
  • Комунікативна лінгвістика
  • Основи нейролінгвістичного програмування
  • Сугестивна лінгвістика
  • Практична лексикографія
  • Актуальні напрями сучасного мовознавства
  • Основи лінгвоперсонології
  • Основи конфліктології
  • Комунікативний менеджмент
  • Основи медіалінгвістики
  • Технології комунікативного впливу

kBfgxQ4qHXQ

Наукові інтереси кафедри

професор Т. Ю. Ковалевська опікується проблемами психо- та нейролінгвістики, сугестивної та комунікативної лінгвістики, нейролінгвістичного програмування, лексикографії і профайлінгу;

професор С. В. Форманова опрацьовує проблематику лінгвоконфліктології, соціолінгвістики, стилістики, когнітивної і сугестивної лінгвістики;

професор М. Л. Дружинець вивчає питання історії української літературної мови, діалектології, фонетики й орфоепії української мови в соціо- та психолінгвістичних аспектах, псиїхофоносемантики;

професор А. П. Романченко опрацьовує аспекти лінгвоперсонології, функційної грамматики, дискурсології, цікавиться історією та граматичною проблематикою української мови;

доцент Л. І. Хаценко вивчає граматичні і стилістичні аспекти української мови, розробляє діалектологічну проблематику;

доцент Н. М. Хрустик плідно працює в галузі українського словотвору й діалектології;

доцент С. С. Поліщук активно продовжує традиції вивчення української діалектології;

ст. викладач Г. В. Сеник опрацьовує психолінгвістичні аспекти ономастичної проблематики.

Наукові інтереси членів кафедри зосереджено як на класичних ділянках мовознавства (фонетика, діалектологія, лексикологія, словотвір, синтаксис, стилістика і т. ін.), так і в межах новітніх лінгвістичних парадигм (соціолінгвістика, психолінгвістика, сугестивна та когнітивна лінгвістика, нейролінгвістичне програмування, дискурсологія, лінгвоперсонологія, лінгвоконфліктологія), що відбилось у високих результатах опрацювання кафедральних наукових тем. 

 На кафедрі української мови опрацьовують дві фундаментальні наукові теми: «Дослідження дискурсивної специфіки комунікативного впливу» (керівник – проф. Ковалевська Т.Ю.), яка продовжує попередню наукову тему  «Дослідження комунікативної сугестії у поліжанрових дискурсах», та «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» (керівник – проф. Форманова С.В.), які в цілому визначили широке коло наукової проблематики викладачів кафедри. 

У межах першої теми «Дослідження дискурсивної специфіки комунікативного впливу» опрацьовуються проблеми комунікативного впливу і його дискурсивної специфіки в широкому колі сугестивних, психолінгвістичних, нейролінгвістичних, комунікативних та прагмалінгвістичних аспектів. Науковий керівник теми доктор філологічних наук, професор Тетяна Юріївна Ковалевська з 2013 р. очолює кафедру української мови. В колі наукових зацікавлень Т.Ю. Ковалевської перебувають питання, пов’язані зі специфікою породження і сприйняття мовлення, особливостями змінених станів свідомості, здійсненням вербального та невербального впливу в різноіжанрових дискурсах. Учена активно займається проблемами психолінгвістики, нейролінгвістичного програмування, сугестивної та комунікативної лінгвістики, практичної лексикографії, профайлінгу. Серед опублікованих нею понад 150 наукових праць монографії, навчальні посібники,  оригінальні лексикографічні розробки, фундаментальні теоретичні дослідження, роботи навчально-методичного характеру. Вона – фундатор теорії емпатичної комунікації та засад комунікативної сугестії, а з  2019 року очолює Одеську наукову школу сугестивної лінгвістики. Під науковим керівництвом Т. Ю. Ковалевської захищено 5 докторських та 15 кандидатських дисертацій. Протягом багатьох років вона є успішно керує дипломнми і магістерськими роботами студентів, дисертаційними дослідженнями аспірантів та докторантів. Професор Т. Ю. Ковалевська є міжнародним експертом Philological Sciences GISAP (Global International Scientific Analytical Project) — міжнародного науково-освітнього проєкту, що функціює під егідою МАНВО (Великобританія), членом Центру українсько-європейського наукового співробітництва (ЦУЄНС), членом Експертної ради ДАК МОН України, була членом Національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України,  членом Наукової ради МОН України; виступала багаторічним офіційним представником Ліги меценатів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика; членом Комісії з визначення соціально значущих видань місцевих авторів обласної державної адміністрації. Вона є заступником голови спеціалізованої ради Д 41.051.02 із захисту дисертацій в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова, головним редактором фахового збірника наукових праць «Записки з українського мовознавства», членом редколегій низки фахових мовознавчих видань. Професор Т.Ю.Ковалевська є гарантом освітньої програми «Українська мова та література» другого магістерського рівня спеціальності 035  Філологія, а також членом робочої групи освітньої програми «Аспірантура» (підготовка  докторів філософії за спеціальністю 035 Філологія). Професора Т. Ю. Ковалевську обрано академіком Національної академії наук вищої освіти України (2014), за заслуги з відродження духовності в Україні й утвердження Помісної Української Православної Церкви нагороджено орденом Святої великомучениці Варвари (2018), а також Почесною відзнакою Одеського міського голови «Подяка» (2010).

У результаті опрацювання наукової теми «Дослідження дискурсивної специфіки комунікативного впливу» було сформульовано концептуальні положення  якісно нової фундаментальної теорії вербальної та невербальної сугестії у різножанрових дискурсах, у межах якої вперше виокремлено і систематизовано актуальні сугестійні маркери вербального та невербального рівнів. Залучено новітні методологійні підходи (комп’ютерне та дискурсивне моделювання; Мілтон-модельна ідентифікація, нейролінгвістична предикатна ідентифікація, кількісно-статистичний аналіз, дискурс-аналіз, психолінгвістичні експериментальні методи (асоціативний експеримент, семантичний диференціал Ч. Осгуда, анкетування, опитування), метод лінгвопрагматичного, лінгвосеміотичного та семіометричного аналізу)
 до опрацювання феномену комунікативної сугестії у її проєкції на широке коло актуальних дискурсивних практик, що досьогодні не має аналогів у вітчизняній лінгвістиці. Вперше доведено, що феномен комунікативного впливу має комплексну природу (нейрофізіологічні, психоментальні, загальносеміотичні та мовні компоненти), активність якої варіюється залежно від власне лінгвальних та низки екстралінгвальних факторів комунікації, експонованих на вісь національної специфіки. Вперше доведено, що базовою лінгвістичною ознакою комунікативного впливу виступають семантична дифузність та предикатна маркованість. Уперше визначено провідні стратегії й тактики комунікативного впливу у політичному дискурсі та запропоновано алгоритм ідентифікації і нейтралізації відповідних патогенних впливів; уперше висвітлено впливову природу обрядового жанру як на рівні вербальних утілень, так і з урахуванням самобутньої невербальної репрезентації; вперше розроблено алгоритм дослідження комунікативної сугестії в юридичному дискурсі; вперше виокремлено і пояснено природу актуальних гіпноіндукторів у рекламному мегадискурсі; вперше ідентифіковано спектр лінгвосеміотичних кодів комерційної телереклами та визначено домінантні і периферійні знакові коди з урахуванням їхньої впливової природи; вперше доведено сугестійну природу українського фраземного фонду в його медійній (газетні заголовки) презентації; вперше схарактеризовано сленгову лексику як імманентно впливову в дискурсі художнього постмодерну; вперше описано семантику і функційну оригінальність ключових слів як сугестійних маркерів соціальної реклами; започатковано дослідження сугестійної природи релігійного та гіпнотичного дискурсів; розроблено концепцію новітнього асоціативного словника рекламних слоганів, що містить слоганімікон усього рекламного метадискурсу; виявлено, що врахування специфіки всього комплексу власне мовних, психолінгвістичних, нейрофізіологічних та інших чинників, які беруть участь у сугестивній комунікації, дає  змогу ідентифікувати і відповідно прогнозувати загальні стратегії спілкування такого типу.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вперше сформовано систематику практичних маркерів комунікативної сугестії (вербальних і невербальних) у низці актуальних дискурсів; розширено спектр сугестійно активних дискурсів, що в сучасному мовознавстві не має аналогів. Результати роботи наукового колективу можуть скласти основу розробки навчальних посібників і підручників, у межах яких висвітлюються проблеми, пов’язані з комунікацією в цілому, виявленням факторів її ефективності та відповідних деструктивних компонентів, систематизацією факторів комунікативної емпатії, показників патогенних текстів та висвітленням відповідних семантичних вузлів тощо. Встановлення домінантних характеристик мовних сугестогенів прислужиться у безпосередньому конструюванні відповідних текстових масивів у межах різноманітних дискурсивних практик, а також у безпосередній практиці соціальних комунікацій при укладанні текстів відповідної скерованості; в іміджелогії при конструюванні іміджевих моделей, а також у методиках профайлінгової особистісної ідентифікації.

 У межах наукової теми «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» члени кафедри активно опрацьовують питання історії української мови, ономастичну, діалектологічну проблематику, вивчають словотвірну, лексико-граматичну, стилістичну та ін. специфіку української мови. Цією науковою темою керує доктор філологічних наук, професор Світлана Вікторівна Форманова.  В колі її наукових зацікавлень перебуває соціолінгвістична проблематика, питання, пов’язані з різноманітними аспектами лінгвоконфліктології, здійсненням вербального та невербального впливу, стилістичною оригінальністю художнього мовлення, риторикою, мовленнєвим впливом. Серед опублікованих нею наукових праць монографії, навчальні посібники,  праці науково-методичного характеру. Під науковим керівництвом С. В. Форманової захищено 4 кандидатські дисертації. Вона успішно керує дипломними і магістерськими роботами студентів, дослідженнями аспірантів. Професор С. В. Форманова є членом Спілки журналістів України, членом спеціалізованої ради Д 41.051.02 із захисту дисертаційних робіт, членом редколегій декількох фахових мовознавчих видань, головою науково-методичної комісії філологічного факультету ОНУ імені І.І.Мечникова.

Наукова тема «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» продовжує традиції Одеської ономастичної школи та напряму функційної лінгвістики, зокрема втілених у попередній науковій темі кафедри «Дослідження говорів Одещини».

Одеську ономастичну школу очолював доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Юрій Олександрович Карпенко (1929-2009) – всесвітньо відомий мовознавець, завідувач кафедри української мови з 1992 до 2000 р. Видатний учений створив сутнісну концепцію власної назви та окреслив футурологічні перспективи її розвитку, розробив засади ономастичної етимології, топонімічної й космонімічної систематики, ієрархії слов’янських теонімів, літературної та когнітивної ономастики тощо. Проте наукові праці неперевершеного вченого містять і дослідження з фонетики, фонології, з історії української мови та історії української літературної мови, з історії мовознавства та українського народознавства, зі славістики, з порівняльно-історичного мовознавства, з орфографії, діалектології, стилістики, етнолінгвістики, соціолінгвістики, етимології та ін., що засвідчує універсальність наукової компетенції вченого. Протягом свого життя Ю.О.Карпенко виховав понад 60 кандидатів наук та 6 докторів наук, а творчий доробок дослідника нараховує близько 500 наукових праць, серед яких монографії, підручники, фундаментальні наукові розвідки. 

Дослідження з функційної лінгвістики проводилися під керівництвом доктора філологічних наук, професора Олександра Івановича Бондаря (1952 – 2013), який очолював кафедру української мови з 1982 до 2013 р. Учений став фундатором нового наукового напряму у лінгвістиці – лінгвоекології, активно розробляв актуальні питання славістики та японістики, проблематику загального мовознавства, історії української мови, функційної граматики, фонології, лексикографії, лінгвістики тексту, діалектології, соціолінгвістики, перекладознавства тощо. О. І. Бондар відкрив шлях у науку 12 кандидатам наук, опублікував понад 140 наукових праць, серед яких монографії, словники,  підручники тощо.

Основним результатом опрацювання кафедральної наукової теми «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» стало створення «Словника українських говорів Одещини», що містить близько 5000 реєстрових слів і становить надійне підґрунтя для подальшого дослідження українських говорів. Для діалектного словникарства південного регіону цей словник є найбільшим і всеохоплювальним.  «Словник українських говорів Одещини» є діалектним, лексичним, тлумачним, диференційним із наведенням речень-ілюстрацій з максимально повним описом специфічної, діалектної лексики, вживаної в українських селах, розташованих у межах Одеської області. Доведено, що лексико-семантичні процеси в говорах Одещини відрізняються від відповідних процесів української літературної мови своїм набагато інтенсивнішим характером, що ілюстровано наявністю великої кількості семем однієї лексеми, їхніми постійними зрушеннями, переважно представленими метонімією, семантизацією за гіпонімією і транссемантизацією. Порівняно рідко відбуваються процеси десемантизації (переважно за гіперонімією) і зовсім рідко фіксується синекдоха. Обґрунтовано висновок про те, що говори Одещини перебувають у стадії інтенсивного нівелювання внаслідок потужного впливу української літературної мови, а тому потребують оперативного вивчення і фіксування. Також було встановлено, що найбільша кількість дериватів була утворена суфіксальним способом, серед яких переважають суфікси -к(а), -ник, -ар (-яр), -к(и), -ак(-як), -ик, -ов, хоч у літературній мові деякі із цих суфіксів (-ар(-яр), к(и), -ак(-як)) як словотворчі форманти вживаються значно рідше, ніж у діалектному мовленні. Серед аналізованої діалектної лексики найбільшу групу становлять деривати-іменники, другою за кількістю є група дериватів-прикметників. Мотивувальну базу для утворених дериватів складають переважно дієслова та іменники.

Результати наукових тем кафедри, впроваджені в навчальний процес, а саме:

  • Результати теми «Дослідження комунікативної сугестії у поліжанрових дискурсах» упроваджено у навчальні курси «Сучасна українська мова. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія», «Сучасна українська мова. Морфологія», «Сугестивна лінгвістика», «Комунікативна лінгвістика», «Психолінгвістика», «Основи нейролінгвістичного програмування», «Організація наукової роботи», «Українська мова у професійному спілкуванні».
  • Результати теми «Дослідження різнорівневих елементів системи української мови» впроваджено у навчальні курси «Історія української мови», «Історія української літературної мови», «Діалектологія», «Історія української мови», «Сучасна українська мова. Лексикологія. Лексикографія», «Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір», «Українська мова в соціолінгвістичному аспекті», «Стилістика і культура мови».

Наукові збірники

Кафедра української мови видає започаткований у 1994 році фаховий збірник наукових статей “Записки з українського мовознавства”, який з 2020 року включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України зі спеціальності 035 «Філологія» на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 409 від 17.03.2020 р. Збірник наукових праць також акредитовано в базах Index Copernicus, Slavic Humanities Index, Ulrich's periodicals, Worldcat, Google Scholar, USJ [Ukrainian Scientific Journals],  ICI Journals Master List  та включено до наукової періодики НБУ імені В. І. Вернадського, Загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова» й Українського реферативного журналу «Джерело» тощо. Мови видання: українська, білоруська, російська, польська, чеська, англійська, німецька, грузинська, казахська, литовська, турецька, китайська та інші світові Журнал виходить раз на рік, у 2020 році було видано черговий 27 випуск. Також члени кафедри беруть активну участь у виданні інших факультетських збірників: “Вісник Одеського національного університету. Серія Філологія”, часопис «Мова», в яких досліджуються різноманітні аспекти функціювання мовної системи в оригінальних дискурсних площинах, опрацьовуються класичні й новітні напрями сучасної лінгвістики, аналізуються фундаментальні питання теоретичного та прикладного мовознавства.

На кафедрі української мови активно продовжується і започатковане у 2014 році до Дня науки видання колективної монографії «Одеська лінгвістична школа» (див.видання «Одеська лінгвістична школа: координати сучасних пошуків», 2014; «Одеська лінгвістична школа: інтеграція підходів», 2015-2016;  «Одеська лінгвістична школа: у просторах інтерпретацій», 2017; «Одеська лінгвістична школа: модерні парадигми», 2018; «Одеська лінгвістична школа: класичне і новітнє», 2019; «Одеська лінгвістична школа: кола реконструкцій», 2020, яка одразу отримала високу оцінку наукової спільноти. В матеріалах колективної монографії узагальнюються багатопланові наукові досягнення  одеських науковців у галузях фонетики, лексикології та граматики української, англійської, польської, сербохорватської, російської, китайської та інших мов; комунікативної та психолінгвістики, політичної та сугестивної лінгвістики, юридичної та прагмалінгвістики, нейро- та медіалінгвістики, дискурсології, нейролінгвістичного програмування тощо. У 2020 році видано черговий 7 випуск колективної монографії «Одеська лінгвістична школа: кола реконструкцій», яка містить розробки понад 60 учених мовознавчих кафедр філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова – кафедри української мови, загального і слов’янського мовознавства, прикладної лінгвістики, російської мови; факультету романо-германської філології  – кафедри лексикології та стилістики англійської мови, теоретичної та прикладної фонетики англійської мови, граматики англійської мови, теорії та практики перекладу, німецької філології, французької філології, іноземних мов гуманітарних факультетів, іноземних мов природничих факультетів; факультету журналістики, реклами та видавничої справи; вчених-лінгвістів інших вишів Одеси: ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Національного медичного університету, Національного політехнічного університету, Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України, Одеської національної академії харчових технологій імені М. В. Ломоносова, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Національного університету «Одеська морська академія», Національного університету «Одеська юридична академія», а також Маріупольського державного університету, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова і навіть дослідниці університету м. Глазґо (Великобританія), які у своїх працях продовжують традиції фундаментальних галузевих напрямів Одеської лінгвістичної школи: Одеської ономастичної школи, Одеської фонетичної школи, Одеської школи сугестивної лінгвістики тощо.

IMG 0883

 Конференції

Протягом 2013-2020 років було проведено

7 міжнародних науково-практичних конференцій, семінарів і круглих столів (міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Актуальні проблеми мовознавства та літературознавства» (Тирасполь, 2013); Міжнародний круглий стіл «Тарас Григорович Шевченко у колі сучасників» (Тирасполь, 2013); міжнародний науково-практичний студентський семінар «Значення української мови у полілінгвальному просторі України і Придністров’я» (Одеса – Тирасполь, 2013);   міжнародний круглий стіл  «Тарас Шевченко: світова слава генія»  (Одеса – Тирасполь, 2014); міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація: проблеми та перспективи» (Одеса – Львів – Тирасполь, 2014); Міжнародний круглий стіл  «Тарас Шевченко: світова слава генія» International “Taras Shevchenko: World Fame of the Genius” round-table discussion» спільно з Придністровським держуніверситетом імені Т.Шевченка (2014); Шості міжнародні наукові читання пам’яті члена-кореспондента НАН України Юрія Олександровича Карпенка: до 90-річчя від дня народження (2019)  за участю Інституту української мови НАН України;

11 всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій  (5 Всеукраїнських науково-практичних конференцій для студентів і молодих учених (2014-2019) у рамках угоди про співробітництво з Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського); Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 80-річчю утворення кафедри української мови (2017); Всеукраїнська наукова конференція «Мова Тараса Шевченка в контексті наукової парадигми ХХІ століття» (2014) спільно з Національним університетом «Одеська юридична академія»; XV Всеукраїнська науково-методична конференція студентів і молодих науковців «Прикладна лінгвістика – 2019: проблеми та рішення» (2019) спільно з Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова; ІІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Пріоритетні напрями філологічних досліджень» (2019)  у рамках угоди про співробітництво з Херсонським державним університетом, Національним педагогічним університетом ім.. М. П. Драгоманова, Запорізьким національним університетом, Уманським державним педагогічним університетом ім. Павла Тичини; ХХІ Всеукраїнська щорічна студентська науково-практична конференція за міжнародною участю «Сучасний менеджмент: моделі, стратегії, технології» (2020) спільно з ОРІДУ НАДУ при Президенті України, а також Міжвузівський студентський перекладацький конкурс, травень 2020 р. (спільно з ОРІДУ НАДУ при Президенті України).

7 круглих столів до Дня науки «Українська мова в дослідженнях одеських лінгвістів» (2014-2020), результати яких результовано в низці колективних монографій «Одеська лінгвістична школа» (2014-2020).

   49646920 2949056941786617 7655492748963804457 n

Наукові монографії

Яковлева О.В. Обрядовий дискурс у системі національної лінгвоментальності: монографія. Одеса: «Одеський національний університет імені І.І.Мечникова», 2014. 396 с.

Кутуза Н. В. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект : монографія. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 736 с.

Романченко А. П. Елітарна мовна особистість у просторі наукового дискурсу: комунікативні аспекти: монографія. Одеса: ОНУ, 2019. 541 с.

Дружинець М. Л. Українське усне мовлення: психо- та соціофонетичні аспекти: монографія. Одеса: ОНУ, 2019. 580 с.

Одеська лінгвістична школа : інтеграція підходів. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. Одеса: ПолиПринт, 2014. 330 с.;

Завідувачі кафедри української мови Одеського національного університету : історія і сучасність. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. Одеса: ПолиПринт, 2015. 76 с.

Одеська лінгвістична школа : інтеграція підходів. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. Одеса: ПолиПринт, 2016. 362 с.;

Одеська лінгвістична школа : інтеграція підходів. Колективна монографія / Т.Ю.Ковалевська та ін. Одеса: ПолиПринт, 2017. 362 с.;

Одеська лінгвістична школа: модерні парадигми : колект. моногр. / за заг. ред. Ковалевської Т. Ю. Одеса : ПолиПринт, 2018. 248 с.

Одеська лінгвістична школа: класичне і новітнє : колект. моногр. / за заг. ред. Ковалевської Т. Ю. Одеса : ПолиПринт, 2019. 376 с.

Одеська лінгвістична школа: кола реконструкцій : колект. моногр. / за заг. ред. Ковалевської Т. Ю. Одеса : ПолиПринт, 2020. 516 с.

 Підручники та навчальні посібники

Бондар О. І. Романченко А. П., Сеник Г. В., Сікорська О. О. Історична граматика української мови. Навчальний посібник. Одеса: ОНУ, 2013. 172 с. 

Дружинець М. Л., Порожнюк А. Л.  Сучасна українська мова: морфологія іменних частин мови. Навчальний посібник. Одеса : ОНУ, 2013. 254 с.

Ковалевська Т. Ю. Основні вимоги до написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт  (для студентів-філологів).  Методичний посібник [відп. ред. Н. М. Хрустик]. Одеса: видавець Букаєв В. В., 2014. 93 с.

Програми лекційних курсів та плани практичних занять кафедри української мови (для студентів «українська мова і література»): метод. посіб. / відп. ред. д-р філол. наук, проф. Т. Ю. Ковалевська. Одеса: «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова», 2015. 236 с.

Ковалевська Т.Ю. Основні вимоги  до написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (для студентів-філологів).  Методичний посібник. Одеса : видавець Букаєв В. В., 2014. 93 с.

Антонюк О.В. Матеріали до практичних занять з курсу «Вступ до перекладознавства». Виправлені та доповнені. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013. 45 с.

Програми лекційних курсів та плани практичних занять кафедри української мови (для студентів спеціальності «українська мова і література»). Методичний посібник / Відповідальний редактор Ковалевська Т. Ю. Одеса : ПолиПринт, 2015. 236 с.

Ковалевська Т. Ю. Основні вимоги до написання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт (для студентів-філологів). Методичний посібник. Одеса: ПолиПринт, 2015. 80 с.

Дружинець М.Л., Прісовська Г.Є. Ювілейний бібліографічний покажчик кафедри української філології. Бендери, 2015. 82 с.

Ковалевська Т. Ю., Форманова С.В. Українська мова за професійним спрямуванням для гуманітарних спеціальностей : навчальний посібник. Одеса : ПолиПринт, 2016. 133 с.

Форманова С. В. Лінгвістичний аналіз тексту : навчальний посібник. Одеса : ПолиПринт, 2016. 200 с.

Дружинець М.Л. Практикум з орфографії та пунктуації сучасної української мови: навчальний посібник. Тирасполь, 2016. 456 с.

Форманова С. В., Романюк І. В. Основи культури й техніки мовлення: навчальний посібник. Одеса : ПолиПринт, 2018. 144 с.

Форманова С., Розман І. Українська мова як іноземна : експрес-курс. Ужгород : РІК-У, 2018. 108 с.

Дружинець М. Л., Антонюк О. В., Вартик О. П., Сеник Г. В.  [та ін.]. Практикум з українського правопису : навчальний посібник /; за заг. ред. М. Л. Дружинець. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018. 396 с.

 Партнерські зв’язки кафедри

Укладено угоду про співпрацю (у межах наукової теми «Дослідження дискурсивної специфіки комунікативного впливу») між кафедрою української мови та кафедрами прикладної лінгвістики (Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського); мовознавства (Херсонський державний університет); культурології (Харківська державна академія культури). Кафедра активно співпрацює з Інститутом української мови НАН України, а також з облдержадміністрацією.

Триває співпраця з міжнародними організаціями, зокрема із Центром української культури ПДУ імені Т. Г. Шевченка; Українським домом м. Тирасполя; Спілкою українців Придністров’я імені О. Бута; Міжнародною громадською організацією «Український центр «Співробітництво»; Спілкою письменників Придністров’я; Товариством української культури «Стожари»; Товариством української мови «Мова калинова»; Посольством України в РМ; Громадською організацією «Укрпросвіта» імені Т. Г. Шевченка. Кафедра також співпрацює з науковцями Інституту німецької мови і літератури Педагогічного університету м. Фрайбург (ФРГ), Інституту слов’янознавстваа Гамбурзького університету (ФРГ), Інституту російської мови і літератури Цхум-Абхазької академії наук (Грузія), Євразійського національного університету імені Л. М. Гумільова (м. Нур-Султан, Республіка Казахстан), Західночеського університету (м. Чeське Бужейовице, Чеська Республіка), Університету «Алмати» (м. Алматы, Казахстан), Казахського національного педагогічного университету імені Абая (м. Алмати, Казахстан), Ягеллонського університету (Польща), Ардаханського університету (м. Ардахан, Туреччина), Сучжоуського університету (КНР),

Відзнаки, нагороди, почесні звання членів кафедри

Ковалевська Т. Ю.:

Академік Академії наук вищої освіти України;

за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви нагороджена орденом Святої великомучениці Варвари;

нагороджена Почесною відзнакою Одеського міського голови «Подяка».

При кафедрі працює аспірантура й докторантура, у межах яких за останні роки під науковим керівництвом провідних членів кафедри підготовлено та захищено понад 25 докторських і кандидатських дисертаційних праць.