Кафедра української літератури

 IMG 1617

Завідувач кафедри доктор філологічних наук, доцент

Тетяна Миколаївна Шевченко

Працівники:

  • професор, доктор філологічних наук Наталя Павлівна Малютіна;
  • доцент, кандидат філологічних наук Олена Єлиферіївна Ткачук;
  • доцент, кандидат філологічних наук Лілія Дмитрівна Чикур;
  • доцент, кандидат філологічних наук Ольга Валеріївна Казанова;
  • доцент, кандидат філологічних наук Ірина Володимирівна Нечиталюк;
  • викладач Тетяна Леонідівна Стоянова.

IMG 1618

Колектив кафедри на могилі Т. Шевченка в Каневі

 

Стисла історія кафедри:

Відкриття кафедри української літератури відбулося у 1939–1940 навчальному році – через два роки після відкриття в університеті філологічного факультету. У повоєнний час кафедрою завідували відомі літературознавці А. В. Недзвідський (1944–1947 і 1965–1970), В. З. Несторенко (1947–1953), К. Ю. Данилко (1953–1958), далі кафедру очолювали Г. А. В’язовський (1958–1965), І. М. Дузь (1972–1988), Є. М. Прісовський (1988–2004), В. Г. Полтавчук (2004–2008), О. Г. Шупта-В’язовська (2008-2019). З жовтня 2019 р. завідувачем кафедри є Т. М. Шевченко.

Суттєву роль у становленні та розгортанні наукового дискурсу кафедри української літератури відіграло поповнення її складу випускниками, які, пройшовши фронти Великої Вітчизняної війни, згодом закінчили навчання, стали аспірантами та викладачами кафедри – К. Ю. Данилко, П. Т. Маркушевський, Г. А. В’язовський, М. О. Левченко, І. М. Дузь.

Основними напрямками наукової роботи кафедри є шевченкознавство, франкознавство, лесезнавство, дослідження доби модернізму та Розстріляного Відродження, шістдесятництва та постмодерну, закономірностей розвитку драматургії та проблем дискурсивної та родо-жанрової організації української літератури ХІХ – початку ХХІ ст.

Останнім часом у центрі уваги наукового життя кафедри перебувають проблеми діалогічності літератури, дослідження закономірностей розвитку драматургії та питань родо-жанрової організації української літератури ХІХ – початку ХХІ ст. Цілком закономірним у цьому контексті стало проведення «Фащенківських читань», які заявили про себе як всеукраїнська регулярна конференція.

Спільно з кафедрою філологічних досліджень Схід – Захід Білостоцького університету (Польща) кафедра започаткувала та провела пʼять міжнародних конференцій, присвячених образу Одеси та Чорного моря в словʼянських літературах.

IMG 1620

На конференції у Білостоці (Польща) з колегами

Навчальна робота:

Кафедра забезпечує викладання загальних курсів:

  • «Усна народна творчість»,
  • «Давня українська література»,
  • «Історія української літератури»,
  • «Сучасна українська література»,
  • «Культурно-історичні епохи в розвитку української літератури»,
  • «Риси української словесності як художньої системи»,
  • «Художня література для дітей»,
  • «Літературний процес кінця ХХ – початку ХХІ ст.»,
  • «Історія української культури»
  • «Літературознавство в контексті сучасної гуманітаристики: історія та методологія».

IMG 1621

Викладачі кафедри з випускниками-фурантами кафедри

Наукова проблематика:

У плановій науковій темі «Дослідження дискурсивних практик в українській літературі ХІХ – поч. ХХІ ст.» представлено науковий пошук колективу кафедри української літератури у сфері функціонування дискурсивних практик в українській літературі ХХ – ХХІ ст. Досліджуються чинники тяглості, перервності динаміки художніх практик у посткласичний період, вивчається жанровий, метажанровий і дискурсивний характер гібридних неканонічних форм у сучасній українській літературі, осмислюється особлива роль рефлексії щодо неканонічних видових форм, зокрема, у сфері масової культури, стає обʼєктом вивчення художня творчість у комунікативному аспекті.

Наукові праці викладачів кафедри:

  • Nataliia M. Ukraińska dramaturgia końca XIX i początku XX wieku/red.naukowy B. Bakuła, A. Matusiak, Toruń:-wo Adam Marszałek, 2020. 271 s.
  • Малютина Н., Маронь А. Проблема культурной (само)идентификации героя в новейшей постсоветской драме. Kraków : Collegium Colombinum; Białustok : Temida 2, 2019. 220 с.
  • Малютіна Н. Проблема культурного самосознания в пьесах современного одесского драматурга Анны Яблонской // SelbstbewusstseinundIdentität. Russische Literaturim 18–21 Jahrhundert – Самосознание и идентичность. Русская литература XVIII–XXI вв. / red. A. Graf (Hrsg.). München, Herbert Utz Verlag. 2018. S. 207–
  • Малютіна Н. Doświadczenie jako zjawisko/przedmiot performatywnego potencjału w dramaturgii współczesnej [w:] Świat wewnątrz nas. Tom 1: Ekspresja doświadczenia/red.nauk. A. Gałkowska i M. Stanisz, Rzeszów. 2019. S. 226–
  • Малютіна Н. Obraz Europy w publikacjach „Odeskiego Wiestnika” z 1973 roku [w:] Pozytywiści Warszawscy. „Przegląd tygodniowy”1866-1876/ red. nauk. A. Janicka, Seria II. Świat, Europa, Polska, Białystok. 2020, S.157–
  • Казанова О. В. Аспекти жанрового синтезу в оповіданнях та новелах Галини Пагутяк // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. Київ, 2020. Том 31 (70). № 1. С. 141–145.
  • Казанова О. Аспекти дослідження генологічної природи ліричної прози // Проблеми сучасного літературознавства. 2019. № 8. С. 20–29.
  • Казанова О. Функціональні та семантичні особливості образу моря у творчості Дніпрової Чайки // Одеса та Чорне море як літературний простір / под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної, Білосток-Одеса : PRYMAT, 2018. С. 269–
  • Нечиталюк І. Літературна Одеса: ревізії та контексти ХХІ сторіччя // Одеса та Чорне море як літературний простір / под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної. Білосток-Одеса : PRYMAT, 2018. С. 117–127.
  • Нечиталюк И. Метафорический концепт «вода» в творчестве Бориса Херсонского. // ŻYWIOŁY. MOTYW WODY W KULTURZE, LITERATURZE I SZTUCE. Гданьськ: Гданьський університет, 2020. С. 243–263.
  • Нечиталюк І. Культурологические аспекты литературно-музыкального сотруднчества Юрия Андруховича и группы «Карбидо» // Studia Оdeskie – III. Muzyka. Literatura. Ukraińsko-polski transfer kulturowy. Białustok-Odessa: PRYMAT, 2019. С. 185–198.
  • Романова К. Художньо-естетичні властивості візуалізації подієвості в казках М. Жука. Проблеми сучасного літературознавства. 2017. Вип. 25. С. 197–2017.
  • Романова К. Мотив чарівного перевтілення (метаморфози) завдяки слову в казках М. Жука // Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. 2020. Вип. 33. С. 130–136.
  • Стоянова Т. Маскарад добра і зла в містерії Т. Шевченка «Великий льох» // Історія кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова : персоналії і факти : у 2-х томах. Одеса: Одес. нац. ун-т. ім. І. І. Мечникова, 2018. Т. 2. С. 489-507.
  • Ткачук О. Художні варіації образу Чорного моря в ліриці Дмитра Шупти // Одеса та Чорне море як літературний простір / под ред. Я. Лавського, Н. Малютіної. Білосток-Одеса : PRYMAT, 2018. С. 580–586.
  • Ткачук О. Франко і Сенека : типологічні сходження // Історія кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова : персоналії і факти : у 2-х томах. Одеса: Одес. нац. ун-т. імені І. І. Мечникова, 2018. Т. 2. С. 508–516.
  • Чикур Л. Жанр філософської лірики Лесі Українки // Історія кафедри української літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова : персоналії і факти : у 2-х томах. Одеса: Одес. нац. ун-т. імені І. І. Мечникова, 2018. Т. 2. С. 556–560.
  • Шевченко Т. Есеїстика українських письменників як феномен літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. 584 с.
  • Шевченко Т. Есей: у пошуках національної (само)ідентифікації. Проблеми сучасного літературознавства. 2017. Вип. 25. С. 79–92.
  • Шевченко Т. М. Нові аспекти наратології: інтерпретація есеїстичного тексту // Studia Ukrainica Posnaniensia zeszyt. 2020. VII / 2. С. 281–295.
  • Шевченко Т. Поетика дзуйхіцу в сучасній українській літературі. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(45), Issue: 152, 2018. С. 70–73.
  • Шевченко Т. Urban space in essays of Yuri Andrukhovych (based on the book “Lexicon of Intimate Cities”). Journal of Danubian Studies and Research. 2018. Vol. 8, No. 2. P. 15–
  • Шевченко Т. Удовольствие от чтения эссе или о причинах востребования жанра // Czaswolny, rozrywka, używky wnajnowszej literaturze rosyjskiej / pod red. Liliany Kality. Gdańsk : Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego. S. 147–163.
  • Шевченко Т. Особливості ментативу в сучасній українській есеїстиці. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство). № 2(20). С. 240–250.
  • Шевченко Т. Традиції дзуйхіцу в сучасній українській літературі // Національна ідентичність в мові і культурі: зб. наук. праць / За заг. ред. А. Г. Гудмана, О. Г. Шостак. Київ : Талком, 2018. С. 59–63.
  • Шевченко Т. Есе як дискурсивна практика: до постановки проблеми. Срібний вік: діалог культур : збірник наукових статей за матеріалами IV Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті професора С. П. Ільйова, відп. ред. Н. М. Раковська. Одеса : Астропринт, 2018. C. 290–303.
  • Шевченко Т. Ментативно-наративні особливості есеїстики О. Забужко / Mentative and narrative features of O. Zabuzhko’s essays. Проблеми сучасного літературознавства. 2018. Вип. 26. С. 44–58.

Наукові заходи кафедри та міжнародне співробітництво:

У 2019 році організовано та проведено Пʼяту міжнародну наукову конференцію «Міф Одеси у світовій культурі: тексти-медіа-концепції». Білосток (Польща), 24-25 вересня 2019 р.

Організовано та проведено VIII Фащенківські читання «Сучасна українська література: пошуки, відкриття, дискусії» (20-21 червня 2019 року).

2.03.2021 відбувся круглий стіл «Творчість Лесі Українки: на перехресті епох і культур», приурочений 150-літтю з дня народження Лесі Українки.

Викладачі кафедри постійно беруть участь у міжнародних українських (Одеса, Київ, Полтава, Черкаси, Чернівці) і закордонних наукових конференціях (Румунія, Чехія, Польща, Угорщина).

IMG 1619

На конференції у Гданську (Польща) з колегами

В останні роки також проведено такі наукові заходи:

  • «Одеса і Чорне море як літературно-культурний простір. Ідеї – контексти – інтерпретації». Друга міжнародна конференція. – Одеса. – 15-16 вересня 2016 р.;
  • «Музика і опера в польсько-українському діалозі». Третя наукова міжнародна конференція. – Білосток. – 4-5 травня 2017 р.;
  • Поляки в Одесі та українському Причорномор’ї. Історія-спадщина-співіснування в мультикультурному середовищі міста. Четверта Міжнародна наукова конференція. – 10-11 вересня 2018 р., Одеса.

IMG 1622

Шевченківські читання